Батареї електрокарів, які регулярно поповнюють заряд на прискорених пунктах живлення з потужністю понад 100 кВт, виходять з ладу оперативніше, ніж у транспортних засобів, які здебільшого застосовують неквапливу або помірну підзарядку. Такий вердикт винесли автори новоспеченого дослідження, яке проаналізувало справжні дані роботи електрокарів упродовж тривалого періоду.
Згідно з обчисленнями дослідників, постійне застосування високопродуктивних прискорених зарядних пунктів здатне спричинити до втрати майже чверті початкової ємності акумулятора вже за вісім років експлуатування. Мова йде не про поодинокі підзарядки в дорозі, а саме про систематичне навантаження батареї значними струмами.
Вивчення провела канадська аналітична фірма Geotab, котра вивчила відомості понад 22 700 електрокарів 21 різноманітної моделі. Розбір показав, що власне загальнодоступні оперативні зарядні пункти значної потужності являються найвагомішим фактором пришвидшеного старіння акумуляторів з-поміж усіх вивчених параметрів.
При цьому самі автори акцентують увагу: швидка підзарядка як така не є беззастережно згубною. Критичним виявилося об’єднання двох аспектів – значної потужності та високої інтенсивності використання. Зокрема, стабільне підключення до пунктів, що видають понад 100 кВт, майже вдвічі збільшує темпи зношування батареї в порівнянні з підзарядкою на повільних пунктах або швидких, але менш потужних, до 100 кВт.
Електрокари, в котрих частка швидкої підзарядки не перебільшувала 12% від сумарної кількості зарядних сеансів, в середньому втрачали близько 1,5% ємності за рік. Натомість у транспортних засобів, що заряджалися швидко частіше, ніж у 12% випадків, середня річна деградація вже складала 2,5%.
Найгірші результати зафіксували в тих обставинах, коли власники використовували пункти живлення потужністю понад 100 кВт у більше ніж 40% усіх зарядних сесій. За даних умов акумулятори втрачали в середньому близько 3% ємності щорічно. Разом з тим ті електромобілі, що заряджалися з потужністю до 100 кВт та робили це рідше ніж у 40% випадків, демонстрували значно більш помірне старіння – приблизно 2,2% за рік. Інакше кажучи, саме інтенсивне поєднання частоти та потужності виявилося найбільш шкідливим для ресурсу батареї.
В середньому, за оцінкою Geotab, річне зношування акумуляторів у 2025 році становило 2,3%. Це показує, що типовий тяговий акумулятор через вісім років зберігає близько 81,6% своєї первинної ємності. Даний показник вищий, ніж у 2023 році, коли середній рівень деградації оцінювався у 1,8% за рік, але по суті повторює ситуацію 2020 року, коли середнє старіння батарей також складало 2,3%.
У компанії пов’язують погіршення показників за останні роки зі стрімким розгортанням мережі високопродуктивних зарядних пунктів. У Північній Америці, зокрема у США, подібні мережі розвиваються рекордними темпами, роблячи швидку підзарядку все більш доступною і, відповідно, дедалі частіше використовуваною.
В той же час дослідники підкреслюють, що зарядна інфраструктура – лише один із чинників, які впливають на ресурс акумулятора. Важливу роль відіграють хімія елементів, інженерні рішення виробника, манера керування та кліматичні умови. Сучасні електрокари обладнані системами терморегуляції, попереднього підігріву й охолодження батарей, які суттєво знижують ризики перегріву або переохолодження.
Окрім того, більша частина виробників закладають у батареї програмні буфери, котрі захищають осередки від повного заряду та глибокої розрядки. Саме тому навіть часте застосування швидкої підзарядки не означає катастрофічного зносу і не є підставою для втрати гарантії. У США, наприклад, стандартна гарантія на акумулятори складає щонайменше вісім років або 160 тисяч кілометрів пробігу.
Висновок дослідження доволі прагматичний: якщо власник хоче максимально зберегти запас ходу на дистанції восьми-десяти років, не варто без потреби зловживати надпотужними швидкими підзарядками. Водночас епізодичне застосування подібних пунктів живлення у мандрівках або у випадку потреби не представляє серйозної небезпеки для сучасних акумуляторів, які вже спроєктовані з достатнім резервом міцності.