“`html
Вода, тепло, оселі. Яким чином Данія допомагає Миколаївщині 05.12.2025 11:50 Укрінформ З моменту початку масштабного вторгнення і до серпня 2025 року Данія інвестувала у відновлення та розвиток регіону 213 млн євро
Миколаївська область – один із українських регіонів, котрий найбільше постраждав під час повномасштабної російсько-української війни. Згідно з відомостями ОВА, в області пошкоджено чи знищено приблизно 16 тисяч об’єктів. Відновити все це виключно за рахунок місцевих ресурсів неможливо, а державні фінанси в першу чергу йдуть на захист держави. В таких обставинах важко переоцінити підтримку, котру надають міжнародні партнери. На даний момент найбільший обсяг допомоги Миколаївській області надходить з Данії.
МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ ТА ЗБІЛЬШИТИ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
Співпраця Данського Королівства з Миколаївською областю – вдалий приклад взаємодії з міжнародними партнерами під час воєнних дій. Для поліпшення координації зусиль в січні 2024 року в Миколаєві відкрили Офіс данського посольства в Україні. Його очолив Якоб Торрільд Хансен, який тоді обіймав посаду військового аташе.
Якоб Торрільд Хансен
За підтримки Данії, зокрема, передали області 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водяних насосів, 28 водонапірних веж, когенераційні установки, 39 автобусів, серед яких 27 шкільних, 18 тролейбусів, більше 60 одиниць різноманітної автомобільної та будівельної техніки, 16 пристроїв для пожежогасіння та багато іншого.
Даний проєкт співпраці було продовжено: нещодавно розпочалась нова Перехідна програма допомоги Україні на 2025–2028 роки із сумарним бюджетом 375 млн євро. При цьому 60 відсотків даної суми – більше 225 млн євро – буде скеровано на Миколаїв та область.
За словами Якоба Хансена, нова програма більш структурована, ніж попередня. Вона носить назву перехідної, тому що є сподівання, що в 2028 році вже буде можливість перейти до більш довгострокового планування.
Данські експерти долучилися до створення майстер-плану розбудови міста Миколаєва до 2050 року, зокрема, у напрямках водопостачання, водовідведення, обігріву, електропостачання та утилізації відходів.
– У попередні роки першочерговим завданням було термінове відновлення цивільної інфраструктури Миколаєва, яка зазнала значних руйнувань під час обстрілів. Наші старання були направлені на те, щоб якомога більше людей повернулось та залишилось тут жити. Тому ми придбавали велику кількість будівельних матеріалів та інструментів для ремонту дахів, фасадів, встановлення дверей, вікон, внутрішньобудинкових систем та багато чого іншого. Тепер діяльність спрямована на більш планомірне вирішення проблем, – розповідає пан Хансен.
Через те, що в квітні 2022 року росіяни підірвали водогін, Миколаїв втратив доступ до питної води.
– В місті відкрили близько 200 пунктів роздачі питної води зі свердловин за спеціальною технологією очищення (зворотний осмос), 80 з яких – завдяки Данії. Це був один з перших наших вдалих проєктів в рамках партнерства з Миколаєвом, – підкреслює очільник Офісу.
Одночасно розпочалась системна підтримка КП «Миколаївводоканал» – встановлювали сучасні енергоефективні насоси та міняли труби. За кошти Данського Королівства вже проклали декілька десятків кілометрів нових трубопроводів, хоча в цілому необхідно оновити як мінімум 200 кілометрів.
Сьогодні багато говорять, що треба збільшувати виробництво енергії та тепла, щоб забезпечити населення та економіку. Але, на думку Хансена, не менш вагомою є проблема неефективного енергоспоживання. Тому що, наприклад, у мережах Миколаєва втрати води досягають більше 50 відсотків. А причини надмірних витрат електрики – як застаріле обладнання, яке споживає у 3–5 разів більше електроенергії, ніж могло б, так і зношені труби, котрі роз’їдала корозія ще до масштабної війни. А солона вода, котру довелось запустити в систему з Бузького лиману після підриву водогону Дніпро – Миколаїв, додатково їх зруйнувала. Це означає, що витрачається багато електроенергії, щоб качати воду, яка ніколи не дійде до користувача.
Зменшення втрат можливе завдяки обладнанню для виявлення вразливих ділянок та усунення поривів, встановлення водомірів, автоматизації управління активами. Потрібно скоротити і витоки, і комерційні втрати. Це допоможе заощадити значні кошти.
– Планується реалізація проєкту реконструкції водомереж в Корабельному районі Миколаєва. Його кошторис – приблизно 5,36 млн євро. Проєкт охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів. Тільки-но відбувся тендер, а в 2026 році почнуть міняти труби, встановлювати лічильники, датчики та інше. Після завершення проєкту більше 70 тисяч мешканців міста відчують покращення водопостачання. Роботи фінансуються грантом від уряду Данії під управлінням Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO). За допомогою Данської ради у справах біженців ми вже змінюємо труби в різних районах міста, проте проєкт в Корабельному районі є більш масштабним у порівнянні з іншими, – заявляє пан Хансен.
І додає, що не менш важливий напрямок – реконструкція систем водовідведення, зокрема, встановлення нових станцій очищення стічних вод.
ДАНСЬКИЙ СПОСІБ ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ МИКОЛАЇВСЬКИХ МЕРЕЖ
Відчутною є і підтримка Данії у сфері теплопостачання. Показовий приклад – КП «Миколаївтеплоенерго», де за рахунок уряду цієї держави встановлено багато котелень та когенераційних установок. І це не випадково. За словами керівника данського Офісу, в умовах воєнних дій доцільно мати децентралізовані джерела тепла та енергопостачання, оскільки великі об’єкти дуже уразливі до ударів ворога.
Допомагають данці і Миколаївській ТЕЦ, котра є державним підприємством. Чи не вперше за багато десятиліть тут проходить масштабна заміна застарілих аварійних тепломереж, через порив яких щороку страждали десятки тисяч мешканців міста.
У миколаївських системах теплопостачання також фіксуються значні втрати, тому що інфраструктура застаріла та енергонеефективна. Щоб люди мали можливість заощаджувати і одночасно отримувати якісну послугу, данська сторона зосереджує увагу на встановленні індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках та заміні теплотрас.
Данія систематично підтримує комунальні підприємства міста. На думку пана Хансена, їм бракує робочої сили, фінансів та технічних можливостей. Тому ці сфери поки що є найбільш вразливими: «Протягом всіх цих років в інфраструктуру вкладалося дуже мало коштів. Вона ще радянська, енерговитратна. Співробітники підприємств це розуміють, роблять все, щоб впоратись з викликами, а ми їх підтримуємо. Я регулярно переконуюсь, як вони кожного дня борються, щоб забезпечити мешканців теплом, водою, електроенергією та транспортом, і ми повинні їм максимально допомогти новим обладнанням та навчанням».
В той же час данські партнери не тільки вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими та такими, що відповідають європейським стандартам.
– Просто давати допомогу і нічого не змінювати в системі означатиме, що українська сторона тільки буде латати дірки. Ми ж прагнемо, щоб місцева влада в майбутньому могла сама краще планувати та інвестувати у свою інфраструктуру. Один з прикладів – удосконалення стратегічного планування та процесу закупівель КП «Миколаївводоканал». Там впроваджено ряд змін, зокрема, створено Наглядову раду. Це дало конкретний результат вже цьогоріч: підприємство змогло заощадити 10–12 млн грн на закупівлях через поліпшення процедур. Зараз триває робота з міською владою, щоб поширити даний досвід та практику корпоративного управління і на інші комунальні підприємства. Насамперед Миколаївлектротранс та Миколаївоблтеплоенерго. Вони вже пройшли аудит та отримали гідні результати незалежної Оцінки доброчесності та корпоративного управління за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, – наголосив представник Данії.
ВІД БОМБОСХОВИЩ – ДО НОВИХ ОСЕЛЬ
Ще один важливий напрямок співпраці Данії з Миколаївщиною – відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних об’єктів. На сьогодні вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків укриттів в школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення та багато чого іншого.
Відкрили також два нових сучасних ЦНАПи у Миколаєві та ще по одному – в Баштанському та Миколаївському районах. Проблема особливо актуальна для віддалених громад області.
– Тому ми прагнемо наблизити послуги до них. А освітні простори і бомбосховища – це питання безпеки та необхідна умова, щоб школи та дитсадки могли реально функціонувати, оскільки війна триває і ми повинні бути готовими до можливих викликів.
Попереду у нас ще багато роботи. Проте хочу зазначити, що під час вибору проєктів ми не шукаємо престижні напрямки, а зосереджуємо увагу на тих, котрі дадуть конкретний відчутний результат для людей вже сьогодні або найближчим часом.
Я знаю, що миколаївці багато страждають під час війни, і дехто ставиться до темпів відбудови з певною нетерплячістю. Але запевняю: ми робимо все так швидко, як можемо. Я вірю в миколаївців, у захваті від їхньої сили та стійкості і запевняю, що Данія допомагатиме стільки, скільки буде потрібно, – запевнив Якоб Хансен.
Данія Миколаїв Миколаївщина Обстріл Житло ЦНАП допомога Війна з Росією “`