«Kраматорськ.Relocation» 27.11.2025 15:55 Укрінформ Малеча під час збройного конфлікту: розповідь про переміщений Краматорський ліцей
Чотирирічний період повноцінного навчання для дітвори з Краматорська було перервано. Заняття відбувалися лише онлайн, з безперервними сиренами та необхідністю призупиняти навчальний процес. Але завдяки ініціативі «Пліч-о-пліч: об’єднані громади» та зусиллям Перечина й Краматорська 1 вересня відкрив свої двері новий освітній заклад – перебазований Перший Краматорський ліцей. Педагоги змогли повернутися до класів, а учні – до парт.
«Ми пішли у третій клас, а невдовзі розпочалась війна», – ділиться спогадами вихованець ліцею Дмитро.
Хлопчик розповідає, що життя змінило свій звичний плин і стало зовсім іншим, ніж у спокійні часи: «Товариші були, проте людей ставало дедалі менше. Був приліт поблизу школи. Відтоді на подвір’ї майже ніхто не перебував».
6 березня 2023 року російські війська здійснили подвійний удар по школі №1 у Краматорську. Залишатися в місті ставало все більш ризиковано, а дистанційне навчання не могло замінити повноцінне.
«Чотири роки я не чула дитячого сміху. Чотири роки наші діти чули сповіщення про небезпеку, і ми дуже часто змушені були припиняти заняття. Маю надію, що у цих стінах діти не чутимуть тривожних сигналів», – зазначає директорка Наталія Тисленко.
Родини стали шукати безпечне місце для проживання. Для багатьох таким місцем стала Перечинська територіальна громада на Закарпатті. Її очільник Андрій Погоріляк розповідає: «Ми побували у Краматорську і побачили, що учні не відвідують школу. Водночас у нашій громаді та сусідній нараховувалося понад 300 дітей із Краматорська. Тоді й з’явилася думка, щоб вони отримали одну зі шкіл і мали змогу продовжити звичне навчання».
Саме так розпочалася релокація Першого Краматорського ліцею на Закарпатську землю. В рамках державного проєкту «Пліч-о-пліч» Перечинська громада надала будівлю, а будівельники з різних регіонів працювали щоденно без вихідних, щоб устигнути до 1 вересня. За пів року вдалося завершити всі роботи.
Керівниця загальнодержавного проєкту «Пліч-о-пліч: об’єднані громади» Мар’яна Томин називає це одним із вдалих прикладів втілення програми: «Найскладнішими були ті моменти, що залишилися за лаштунками. Це титанічна робота педагогів, будівельників, підготовка великої кількості документів. Усе відбувалося у дуже стислі терміни. Реставраційні роботи розпочалися у квітні, і ми впоралися до 1 вересня.
Символізм і суть цього об’єднання полягає саме у практичних діях. Схід, Захід, Північ, Південь і Центр – це єдина країна. Ми – цілісний організм, і це – наша держава. Від цього усвідомлення дуже радісно».
Загалом до оновленої школи пішло понад 300 школярів. Це учні з Перечинської громади та діти, які вимушено покинули Краматорськ, Херсонщину, Запоріжжя, Сумщину та інші прифронтові регіони.
Як інформував Укрінформ, Кабінет Міністрів України ініціював проєкт щодо зміцнення співпраці між тиловими та прифронтовими громадами, зокрема, запровадив поняття «громада-форпост», що визначає населені пункти у 100-кілометровій зоні від лінії бойових дій, а також від кордону з РФ та Білоруссю.
Детальну розповідь про релокацію, відновлення школи та досвід двох громад дивіться на ютуб-каналі Ukrinform у проєкті «Kраматорськ.Relocation».
Діти Краматорськ Школа Закарпаття Війна з Росією