Основні тези
- Четвергова сіль виготовляється напередодні Великодня шляхом прогрівання звичайної солі, інколи з домішками муки та сушених трав.
- Її розглядають як оберігаючу та цілющу, використовують в якості амулета в оселі, додають у страви або ж носять як оберіг.
Згідно із віруваннями, четвергова сіль має захисні властивості / Колаж 24 Каналу
Четвергова сіль – це особлива сіль. За звичаєм її готують у Великий четвер перед Великоднем.
У народних переконаннях їй приписують охоронні та навіть зцілювальні властивості, тому її застосовують як оберіг у домі, подібно до освячених великодніх речей. Про це інформує УНІАН.
Як зготувати четвергову сіль?
Робиться така сіль дуже просто: звичайну кам’яну сіль інколи поєднують з мукою та висушеними травами (наприклад, м’ятою, чебрецем, нагідками чи шавлією). Потім суміш підігрівають на пательні або в печі на невеликому вогні, невпинно помішуючи.
Підігрівати потрібно до тих пір, поки сіль не отримає темного, майже чорного відтінку. За традицією, цей процес супроводжується молитвою або добрими помислами.
Сіль повинна набути чорного забарвлення / Фото Pinterest
Займаються приготуванням особливої солі зазвичай в ніч напередодні Великого четверга або вранці в сам четвер, головне – встигнути до вечора, коли розпочинається підготовка до Великодня.
Після виготовлення сіль зберігають окремо, часто розміщують в невеликі мішечки та освячують разом із великоднім кошиком.
В народі вважається, що така сіль може захищати дім від негативу, “поганого ока” та захворювань.
Її іноді додають до страв, тримають при собі як талісман або використовують у господарських ритуалах. Приміром, є звичай розкидати її по кутках житла для очищення простору, а потім обережно зібрати та винести подалі від будинку – викидати у смітник її не радять.
Таким чином, сіль Четверга – це поєднання давніх народних звичаїв і символічного уявлення про захист, чистоту та відновлення перед Великоднем.
Які ще великодні традиції мають українці?
Перед Великоднем триває Страсний тиждень, і кожен його день володіє своїми традиціями. Найбільш важливими вважаються Великий четвер і Страсна п’ятниця. Про це повідомляє ТСН.
У різних куточках України збереглися стародавні звичаї: діти провідують хрещених батьків і родичів, сповіщаючи про наближення свята, за що їх обдаровують солодощами. Подекуди були обряди очищення полум’ям або водою, а також випікання пасок як символу відродження та достатку.
Великий четвер вважається днем духовного та побутового очищення. У цей день зазвичай прибирають оселю, прають одяг і миються. Також саме тоді часто печуть паски, і за звичаєм господиня робить це в тиші та без зайвих людей.
Страсна п’ятниця – день жалоби. У цей період не заведено розважатися, а в церквах згадують муки Христа та виносять плащаницю.
Відзначення починається з нічного чи ранкового богослужіння. Після нього освячують великодні кошики. Це є символом завершення посту та початку святкових трапез. Вдома родина вітає один одного словами “Христос воскрес!” – “Воістину воскрес!”. Потім починається святкова трапеза: спершу смакують освячені яйця або паску, після чого переходять до інших страв.
У деяких регіонах популярні забави з крашанками – їх “б’ють” один об оден, перевіряючи міцність шкаралупи. Також існували звичаї ділити освячену їжу між усіма членами родини, навіть згадуючи померлих рідних.
Особливе значення має паска – її вважають найголовнішим символом святкового столу. Залишки освяченої їжі зазвичай не викидали: їх намагалися з’їсти повністю або зберігали та утилізували з повагою.
На другий день Великодня у багатьох областях є традиція обливання водою. Вона символізує очищення, радість і весняне оновлення.
У великодні дні не прийнято виконувати хатню роботу -цей час присвячують святу, сім’ї та відпочинку. Важливо уникати суперечок, образ і негативних емоцій.
Також у великодній період заведено відвідувати родичів і поминати покійних. Вважається, що ці дні мають особливу духовну силу, тому молитви за душі близьких мають велику важливість. Разом з тим не рекомендується займатися ворожінням або нецерковними обрядами.
Що можна і не можна класти у великодній кошик?
-
У великодній кошик не можна класти міцний алкоголь, кров’янку, матеріальні цінності, ножі та велику кількість фруктів.
-
До кошика обов’язково мають входити паска, писанки, молочні вироби, м’ясні страви та хрін.