Основні тези
- Київ забезпечується централізованим обігрівом в основному за допомогою теплових електроцентралей, а когенераційні установки виконують лише допоміжну функцію.
- Віталій Кличко зазначив, що зведення альтернативної системи виробництва тепла для такого міста – це значний термін, близько десятиліть, та величезні інвестиції, оцінені в десятки мільярдів доларів.
Опалення у Києві / Фото 24 канал
Забезпечити теплом житлові будинки в Києві можуть виключно теплові електростанції. Когенераційні ж установки виконують лише другорядну роль.
Яка ситуація з обігрівом у Києві?
Отже, пошкодження ТЕЦ прямо впливає на відсутність обігріву в багатоквартирних будинках внаслідок масованих російських атак, про що повідомив міський голова Віталій Кличко в ефірі радіо КиївФМ.
Значна частина населення вважає, що столиця могла б забезпечити себе когенераційними установками та уникнути поточної ситуації, але ці установки не в змозі повністю забезпечити потреби Києва в теплі.
Віталій Кличко пояснив, що лише великі ТЕЦ можуть задовольнити потреби великого міста. Київ має найбільшу в Європі систему централізованого теплопостачання. Це 2 700 кілометрів теплотрас, які обслуговують більше ніж 3,5 мільйона жителів.
Зведення альтернативної системи генерації для такого міста – це десятки років і десятки мільярдів доларів. У час війни це нереально,
– констатував очільник міста.
Зверніть увагу! В даний час у столиці працюють дві когенераційні установки з семи запланованих – три готуються до запуску, дві будуть доставлені наступного тижня. Їх сумарна потужність складе 66 мегават.
Видання “Хмарочос” зазначає, що системи централізованого теплопостачання вважаються потенційно найбільш екологічними та економічно вигідними. Причина – в застосуванні локальних або альтернативних видів палива, а також в можливості комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
Проте централізована система почала поступатися автономному та індивідуальному обігріву через:
- відсутність довгострокових стратегій розвитку;
- неринкове формування цін на енергоресурси;
- низьку енергоефективність і ненадійність мереж;
- незадовільну якість та високу вартість теплової енергії;
- недоліки в інвестиційній і тарифній політиці та інше.
В умовах атак на об’єкти генерації централізована система опалення стає вразливою. Те, що раніше було перевагою системи обігріву Києва – ефективність і низька собівартість тепла – у 2026 році перетворилося на проблему.
Варто знати! Замість великої кількості котелень (як в інших обласних центрах, зокрема в Харкові) Київ покладається на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Але обидві були атаковані Росією. І потрапляння в одне машинне відділення ТЕЦ-6 може позбавити обігріву значну частину районів міста.
Чи дійсно Київ не в повній мірі підготувався до зимового періоду?
- Експерт Вікторія Войціцька вважає, що міський бюджет Києва дозволив би сформувати спеціальний фонд, передбачивши складний опалювальний сезон. Однак столиця цього не зробила.
- Вона підкреслила, що Київ не залежить від надходжень з державного бюджету. І у міста були кошти. Однак місцева влада витрачала кошти на несуттєві речі.
- Разом з тим, міністр енергетики Денис Шмигаль і президент Володимир Зеленський підкреслювали, що Київ недостатньо підготувався до зими.