Основні тези
- Хрущовки зводили як тимчасове помешкання для вирішення житлової проблеми з періодом використання 20-25 років.
- Економічні труднощі та брак фінансування в 90-х роках перешкодили знесенню цих споруд, які й досі використовуються.
Хрущовки мали зникнути ще у 90-х / Фото Лева Шевченка
Хрущовки, котрі будували як короткочасне житло, мали бути демонтовані ще в 90-х роках після закінчення розрахункового терміну. Однак, через економічні негаразди та відсутність планової програми відновлення, вони досі є важливою складовою житлового фонду українських міст.
Чому хрущовки планувалися як тимчасове помешкання?
П’ятиповерхові будинки інтенсивно будувалися в середині 20 століття для швидкої ліквідації житлового дефіциту, як повідомляє видання Бабель.
Вони повинні були стати проміжним варіантом для переселення людей з комунальних осель. Розрахунковий строк використання таких споруд складав приблизно 20 – 25 років.
Конструкції були максимально полегшені, щоб збільшити швидкість будівництва та зменшити собівартість. Маленькі кухні площею близько 5 – 6 квадратних метрів, поєднані санвузли, відсутність ліфтів і тонкі міжквартирні стіни дозволяли зробити житло дешевшим. Однак, дані рішення спочатку не передбачали тривалого використання.
Чому п’ятиповерхівки не було знесено у 90-х роках?
Після розвалу СРСР питання оновлення житлового фонду фактично залишилося без регулярного фінансування. Господарська скрута 90-х років призупинила великі програми реконструкції або демонтажу старих будівель.
Додатковим фактором стало переведення квартир у приватну власність. Власниками помешкань стали мешканці, а держава втратила можливість централізовано приймати рішення щодо знесення або комплексної реновації. Будівлі продовжили використовувати, незважаючи на закінчення розрахункового періоду.
Яка кількість хрущовок зараз в Україні та що з ними мають намір робити?
Олена Шуляк зауважувала, що хрущовкам у багатьох містах вже 60 – 70 років, і вони практично вичерпали свій потенціал.
Бетон і арматура втрачають міцність, з’єднання між панелями стають негерметичними, несучі конструкції не витримують навантажень. Існують ризики тріщин, осідання, аварійного стану,
– зазначила Шуляк.
До повномасштабного вторгнення в Україні нараховувалось приблизно 10 тисяч подібних об’єктів, і зараз питання їхньої долі стає ще більш актуальним зважаючи на значні руйнування житлового фонду.
Коли можливе примусове виселення з хрущовки?
-
Примусове виселення з хрущовок може відбутися під час реновації або якщо споруду визнають непридатною для життя. Таке рішення приймають після технічного дослідження, якщо стан конструкцій становить загрозу для життя мешканців.
-
Інший випадок пов’язаний з комплексною перебудовою старого житлового фонду. Якщо мінімум 75% мешканців будинку підтримують реновацію, рішення стає обов’язковим для всіх.