Чому зруйноване столичне теплове господарство важко реконструювати наново 27.02.2026 11:35 Укрінформ Абсолютно децентралізувати обігрів столиці до початку майбутнього опалювального періоду не вдасться, проте максимально запроваджувати різноманітну генерацію – надзвичайно важливо
Опалювальний сезон 2025/2026 виявився для держави, та особливо для столиці, найскладнішим за всю історію широкомасштабного вторгнення. Росіяни, котрі й до цього націлювалися по теплоелектроцентралях, зосередили на цьому напрямку максимум сил. У пік холодів (які насправді не були екстремальними – просто ми від них відвикли) через масовані атаки постійно лишалися без обігріву тисячі будівель. Беручи до уваги складність руйнувань, завданих ТЕЦ столиці, місто має вже зараз готуватися до наступної зими. Проте виникає питання, як краще це зробити.
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ПІД ПРИЦІЛОМ СУПРОТИВНИКА
Київські ТЕЦ ставали об’єктами російських атак ще з 2022 року. Однак цьогорічного опалювального сезону росіяни почали надавати їм особливу, якщо так можна сказати, увагу. Так, за розрахунками аналітиків DiXi Group і Energy Map, лише в січні 2026 року агресор 4 рази прицільно обстрілював Київ та столичну агломерацію. Напади тривали й у лютому.
“Вибрані об’єкти у вигляді декількох великих ТЕЦ та підстанцій свідчать про наміри повністю зупинити електро- і теплопостачання, причому під час найбільших морозів. Отже, це також може свідчити про спробу психологічного впливу і дестабілізації становища в країні шляхом створення нестерпних умов для життя”, – підкреслили аналітики у своєму дослідженні.
Київська ТЕЦ-4
У результаті, значні пошкодження отримали ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6, що забезпечували обігрівом лівобережні райони столиці. Постраждала і ТЕЦ-5, котра розташована на правому березі. Це все великі об’єкти, які забезпечують не тільки теплопостачання, а й вироблення електрики для столиці. Додати до цього регулярні удари по Трипільській ТЕС, об’єктах системи передачі та розподілу електроенергії – і зрозуміло, чому Київ цієї зими опинився у масштабних відключеннях світла.
З січня міжнародні партнери активно привозять до столиці генератори, котрі, в першу чергу, дають можливість заживити критичну й соціальну інфраструктуру. У частину будинків повернути опалення цього сезону навіть не обіцяють – Київ створив особливу карту з такими будинками. Проте вже сьогодні необхідно готуватися до наступного опалювального сезону так, щоб забезпечити киянам подачу обігріву.
Зараз система теплопостачання Києва не є однорідною: у частині новобудов є й індивідуальне опалення, й невеликі котельні загалом на житловий комплекс. Але все ж значна частина столиці обслуговується великими теплогенеруючими станціями. Така система не є чимось унікальним: централізоване теплопостачання існує і в європейських столицях (наприклад, у Варшаві та Парижі). Вона дешевша для муніципалітету в обслуговуванні – особливо коли йдеться про міста-мільйонники. Однак у воєнний час, звісно, централізована система вразлива до спрямованих атак. Всю ТЕЦ неможливо накрити бетонним укриттям через розміри об’єкта, тому єдиним ефективним засобом захисту для неї залишається ППО.
Здавалося б, необхідно прискореними темпами переходити на розподілені системи, однак, як говорять експерти, з якими поговорив Укрінформ, тут не все просто.
Київська ТЕЦ 6
ВІДНОВЛЕННЯ ТЕЦ ЧИ РОЗПОДІЛЕНА ГЕНЕРАЦІЯ – ХТО СКАЗАВ, ЩО ПОТРІБНО ВИБИРАТИ ЛИШЕ ОДИН ВАРІАНТ?
“Є технічна реальність, яка вказує, що повністю замінити теплогенерацію ТЕЦ у великих містах неможливо протягом міжопалювального періоду. Це можливо протягом трьох-п’яти років і при вкладанні значних обсягів інвестицій. Тільки для Києва на децентралізацію теплопостачання необхідно близько 7 млрд євро – за обережною оцінкою”, – зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, перехід на цілком децентралізовану систему теплопостачання вимагає проведення великого обсягу робіт та істотної підтримки міжнародних партнерів.
Євген Магльований
Зі свого боку, генеральний менеджер у сфері роботи зі споживачами DiXi Group Євген Магльований підкреслює, що у короткі терміни відновити ТЕЦ неможливо – хіба що пошукати в державах ЄС законсервовану вугільну теплоелектроцентраль і домовитися про її демонтаж, а потім змонтувати вже в Києві на існуючій ділянці. ”Але тут є інше питання, що перебуває у майновій площині. Наприклад, зруйнована Дарницька ТЕЦ перебуває в приватній власності, а мережі, якими транспортується теплова енергія, перебувають у власності територіальної громади Києва. Формально питання відновлення цього активу має вирішуватися власником, але на практиці навряд чи на це знайдуться кошти”, – зауважив він у коментарі Укрінформу.
Щодо ТЕЦ-6, експерт наголошує на складності технічних нюансів її відбудови. “На даний момент відсутня підтверджена інформація про наявність законсервованих газових ТЕЦ схожої конфігурації у країнах ЄС. Можливо було б у досить стислі терміни організувати когенераційну систему не на базі парових котлів, а на базі газотурбінних установок, але залишається питання забезпечення захисту від уражень великих генеруючих об’єктів”, – додав Магльований.
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі Укрінформу також зазначає, що знову покладатися лише на крупну генерацію не вийде.
“Потрібно брати інтегральний варіант. Сподіватися лише на відновлення великих ТЕЦ, вважаю, нераціонально – противнику мало що буде заважати їх знову пошкодити. Гадаю, те, що можна полагодити – треба лагодити. Але головний акцент я б переніс на будівництво децентралізованої генерації”, – говорить експерт.
Зокрема, йдеться про модульні котельні, когенераційні установки. Окремо Омельченко звертає увагу на забезпечення житлових будинків генераторами, сонячними панелями, тепловими насосами – обладнанням, яке здатне забезпечити певний рівень енергонезалежності. При цьому варто звернути увагу на те, що разом із сонячними панелями треба встановлювати й накопичувачі енергії: сонячна генерація працює лише у світлий час доби, а максимуми споживання електрики взимку припадають на темний час.
Водночас, когенераційні установки, що працюють на газі, вимагають підведення газопроводу середнього тиску. У житлових масивах використовуються газогони низького тиску, а в деяких мікрорайонах київських новобудов газ свого часу не підводився взагалі. Щоб протягнути туди “трубу”, треба робити окремий проєкт – а це час та гроші.
“Такі мікрорайони є на Троєщині. Але вважаю, там треба більше займатись установкою модульних котелень, які працюють не на газі – це може бути біопаливо, біомаса”, – вважає Омельченко.
Окрім того, він згадує досвід Франції, Америки, Великобританії щодо використання для виробництва тепла скрапленого газу, котрий можна підвезти до установки на газовозах – однак для цього потрібно будувати локальну газову мережу.
“Є багато варіантів, які потрібно обраховувати, враховуючи технічні можливості, оцінюючи кожний проєкт. Не можу сказати, що варто робити щось одне”, – зауважує Омельченко.
Встановлення резервного живлення в багатоквартирному будинку
МЕШКАНЦЯМ БАГАТОПОВЕРХІВОК ТАКОЖ ПОТРІБНО ДОКЛАСТИ ЗУСИЛЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗИМИ
Підготуватися до наступної зими можуть і самі мешканці багатоповерхівок – самостійно або за підтримки держави. У Києві та області з 28 січня стартувала урядова програма СвітлоДім. Вона передбачає надання гранту в розмірі 100-300 тис. грн, котрий допоможе частково компенсувати придбання генераторів, інверторів, сонячних панелей, акумуляторів для забезпечення енергонезалежності багатоповерхівки. Розмір гранту залежить від поверховості будинку, кількості під’їздів та наявності чи відсутності котельні.
Щоб подати заявку не обов’язково мати ОСББ – це можуть зробити й управителі. У першому випадку пакет документів має містити оформлене рішення зборів ОСББ про участь у програмі, у другому – договір про управління із повноваженнями управителя придбати відповідне обладнання. Також має бути відкритий рахунок із спецрежимом використання в одному із банків-партнерів програми. Заявка подається через портал “Дія”, потім її розглядає комісія при Мінрозвитку.
Після надходження коштів ОСББ чи управитель мають 45 днів на придбання устаткування – інакше грант повернеться до бюджету. І протягом 30 робочих днів після виконання робіт ОСББ чи управитель через Дію має подати звіт із додаванням фото обладнання й накладних.
Окрім того, з 18 лютого Фонд енергоефективності відновив програму “ГрінДім”. Вона діє для ОСББ й передбачає відшкодування 50% від вартості придбаних генераторів та до 70% вартості сонячних електростанцій, установок зберігання енергії та теплових насосів. Розмір гранту в залежності від типу обладнання становить 1-4 млн грн. У оновленій програмі скасована обов’язкова енергосертифікація будинку – для подання заявки достатньо лише рішення правління ОСББ. Також можна встановити не лише сонячну електростанцію, а й її окремі складові для облаштування установки зберігання енергії.
Наразі на програму закладено 100 млн грн, однак Фонд енергоефективності веде переговори з європейськими партнерами про донорську підтримку задля збільшення обсягів програми.
У Києві також діє муніципальна програма відшкодування частини вартості придбаних генераторів, сонячних станцій, інверторів. Розмір гранту становить 75% від вартості придбаного устаткування, але не більше 80 тис. грн. Учасниками програми можуть стати ОСББ, управляючі компанії, житлові кооперативи, будинки, які обрали управителем компанію будь-якої форми власності.
Омельченко наголошує, що енергомодернізація житла у теперішніх умовах є необхідністю, адже вона дає змогу скоротити споживання енергоресурсів. За його словами, завдяки утепленню будинків кияни можуть зменшити споживання тепла на третину.
“Дев’ять місяців до нового опалювального сезону – це дуже мало. Якщо ми знаємо, що ця зима була однією з найважчих за комплексом проблем тепла й електроенергії – треба зважати на те, що наступна може бути не легшою”, – вважає гендиректор енергопостачальної компанії Yasno Сергій Коваленко.
Сергій Коваленко
У програмі Укрінформу “Є Розмова” він радить столичним мешканцям з’ясувати все про схему теплопостачання своїх будинків, наявність підкачувальних насосів та можливість їх роботи без світла. Якщо будинок не забезпечений джерелами живлення ліфтів, насосів, Коваленко радить вже зараз подумати про придбання генератора чи інші альтернативні варіанти забезпечення електрикою.
ЧИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ КИЄВУ КРУПНІ ТЕЦ У МАЙБУТНЬОМУ
У світлі воєнних загроз постає питання, чи не позбутися столиці своїх ТЕЦ взагалі? Відразу зазначимо – відповідь тут неоднозначна. Теплоелектроцентраль дає не тільки тепло, вона також забезпечує частину споживання електроенергії у місті. Магльований вважає, що саме електрогенерацію можливо замінити розподіленою генерацією електроенергії із 20-30 когенераційних установок контейнерного типу на базі газопоршневих генераторів.
“Що стосується теплопостачання, то тут усе не так однозначно. Теплопостачання залежить не лише від географічного розташування котелень чи ТЕЦ, а й від архітектури теплових мереж, які забезпечують транспортування теплоносія від цих теплогенеруючих об’єктів. А змінити архітектуру теплової мережі набагато складніше, ніж електричних мереж”, – вважає експерт.
Крім того, він звертає увагу, що у щільній забудові розосередити когенераційні установки буде важко.“Для Києва у щільній міській забудові, особливо у відносно нових кварталах, як-от на Осокорках, побудувати квартальні котельні в уже забудованих мікрорайонах неможливо. По-перше, необхідно знайти місце, де можна встановити таку котельню. По-друге, потрібно підвести трубопроводи для газу та теплові мережі. Поєднати зазначені вимоги практично неможливо. Тому концепцію використання для теплозабезпечення замість ТЕЦ районних котелень чи середніх ТЕЦ у Києві потрібно ґрунтовно проаналізувати на реалістичність упровадження таких об’єктів з інженерного погляду”, – вважає Магльований.
Здавалося б, ще залишається можливість перейти на індивідуальне опалення за рахунок будинкових котелень або індивідуальних котлів у кожній квартирі – що вже є у деяких маловисотних новобудовах. Але Магльований застерігає від масового впровадження такого підходу з міркувань безпеки. Окрім того, якщо будинок спроєктований без індивідуальних котлів, то з інженерної точки зору встановити їх дуже важко.
“Єдиний шлях, який міг би значно підвищити стійкість системи теплопостачання – це розбудувати теплову мережу, до котрої приєднано декілька котелень або ТЕЦ. При цьому така мережа повинна бути кільцевою. У такому випадку пошкодження окремих джерел теплогенерації або мережі не призведе до припинення теплопостачання та до замерзання теплової мережі. Такі рішення мали б бути відображені в плані розвитку системи теплопостачання Києва”, – вважає експерт.
* * *
Наразі уряд та енергетики працюють над відновленням пошкоджених ТЕЦ у Києві. Для цього в європейських державах шукають вживане обладнання, яке можливо доставити в Україну та змонтувати. За підсумками конференції Міжнародного енергетичного агентства у Парижі перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про домовленості щодо передачі устаткування із 6 європейських ТЕЦ та ТЕС для відновлення українських станцій.
Окремо українська влада веде роботу із посилення ППО – адже відновлені об’єкти (та насправді, й розподілену генерацію) доведеться також захищати від подальших атак. Зокрема, вже оголошено про передачу ракет із Литви – для переносного зенітного ракетного комплексу RBS-70. На посилення ППО можливо спрямовувати кошти за ініціативою PURL, яка дозволяє купувати американські ракети для установок Patriot. Цьогоріч внески країн-партнерів до ініціативи вже склали 584 млн доларів.
Тож напрошується висновок: до наступного опалювального сезону, враховуючи короткі терміни, повністю перебудувати систему теплопостачання Києва неможливо. Великі теплогенераційні станції все ще потрібні місту, хоча й побоювання щодо їхньої вразливості не безпідставні. Проте розподілені установки необхідно вже зараз починати будувати там, де це можливо зробити, із використанням усіх можливих джерел енергії. Паралельно місто має розробити план розвитку системи теплопостачання з урахуванням воєнних загроз та почати впроваджувати його.
Жителям багатоповерхівок також не можна втрачати часу. Протягом теплого періоду співвласники мають подбати про хоча б мінімальне забезпечення будинків резервними джерелами живлення, а також про утеплення (навіть заміна вікон може дати позитивний ефект). Ця зима, по суті, завершилася, але до наступної залишилося не так багато часу, як здається.
Фото: Укрінформ, DiXi Group
Фото Укрінформу можна купити тут.
Економіка Електроенергія Енергетика Мінінфраструктури Опалення Київ Тепло Газові мережі Енергомережа ТЕЦ-6 ТЕЦ Тепломережа