Основні тези
- Іпотечний займ, оформлений у період шлюбу, розглядається як спільне фінансове зобов’язання чоловіка та дружини і підлягає поділу між сторонами після розірвання шлюбу.
- Питання щодо права власності на житлоплощу та погашення іпотеки можуть бути врегульовані шляхом взаємної згоди, судового рішення, або через процедуру переоформлення позики, реалізації квартири чи передачі права власності з відшкодуванням.
Розлучилися, а іпотека залишилась / Pexels
Розірвання шлюбу не припиняє дію іпотечного кредиту. У випадку, коли квартира була придбана в шлюбі, колишнім подружжям необхідно вирішити два питання: кому буде належати оселя та хто буде здійснювати виплати банку.
Хто повинен сплачувати іпотеку після розлучення?
Законодавство України визначає, що активи та фінансові зобов’язання, набуті під час шлюбу, є спільною власністю. Відтак, іпотечна позика, оформлена в цей період для забезпечення потреб сім’ї, зазвичай вважається загальним обов’язком обох членів подружжя, як це передбачено в Сімейному кодексі.
Адвокат Олександр Малик наголошує, що важливим є не тільки те, на чиє ім’я оформлено кредитну угоду, але й цільове призначення позики. Якщо гроші були залучені для сімейних потреб, борг можуть визнати спільним навіть у ситуації, коли лише один із партнерів виступає позичальником за угодою.
У такій ситуації, після розірвання шлюбу, відповідальність за погашення іпотеки може покладатися на обох колишніх партнерів. Якщо квартиру буде поділено на долі, кредитні зобов’язання, як правило, розподіляються відповідно до цих часток.
Варто зазначити, що банк в першу чергу враховує умови, прописані в кредитному договорі. Тому фінансова установа має право вимагати виплати боргу від позичальника чи співпозичальника, незалежно від того, хто саме проживає в квартирі після розлучення.
Кому перейде квартира, придбана в іпотеку?
Нерухоме майно, придбане протягом шлюбу, за загальним правилом, є спільною сумісною власністю подружжя. Це означає, що кожен із партнерів має право на частину квартири, незалежно від того, на кого оформлена документація або хто фактично вносив більшу суму коштів.
Найпростішим способом розв’язання проблеми є досягнення добровільної згоди між колишніми чоловіком та дружиною. Сторони можуть укласти письмову угоду про розподіл майна і визначити, кому переходить квартира та хто зобов’язується виплачувати позику.
У випадку, коли домовитися неможливо, рішення приймається в судовому порядку. У такому випадку визначаються долі кожного в житлі та розподіляються кредитні зобов’язання. Суд також може враховувати додаткові обставини, такі як проживання дітей з одним із батьків.
Які існують варіанти вирішення?
Після розірвання шлюбу колишнє подружжя може різними способами вирішити питання з іпотечною квартирою. Найчастіше використовують декілька підходів:
- Переоформлення позики на одного з колишніх партнерів. Один із подружжя стає єдиним позичальником і продовжує самостійно здійснювати виплати по іпотеці. Проте, це можливо лише за згодою банку, оскільки фінансова установа повинна оцінити платоспроможність особи та схвалити зміни до умов кредитної угоди.
- Реалізація іпотечної квартири. Цей варіант обирають, якщо жоден із колишніх членів подружжя не планує залишати житло у своїй власності. Квартира продається, з отриманих коштів першочергово погашається залишок заборгованості перед банком, а залишок суми розподіляється між колишніми партнерами.
- Передача квартири одному з партнерів з виплатою компенсації. Іноді житло залишається у власності одного з колишніх членів подружжя. У такому випадку він виплачує іншому компенсацію за його частку у квартирі та бере на себе зобов’язання щодо подальшої виплати іпотечного кредиту.
Який дохід потрібен для іпотеки у банку?
-
Іпотека на ринкових засадах в Україні залишається досить дорогою. Однією з головних причин є високий рівень відсоткових ставок, які значно збільшують щомісячні платежі.
-
Ефективна ставка за іпотечними позиками в банках, як правило, становить приблизно 16 – 18% річних, а в окремих випадках може сягати навіть до 30%.