Основні тези
- Україна не планує зводити масштабні ТЕС, а замість цього сконцентрується на атомній та поновлюваній енергетиці.
- Держава одержала близько 200 когенераційних агрегатів від міжнародних партнерів, які сприяють підтримці інфраструктури.
Голова Укренерго Віталій Зайченко розповів про майбутнє української енергетики / Укренерго
У перспективі в Україні більше не будуватимуть великі ТЕС. Традиційне теплове виробництво енергії відходить у минуле, оскільки воно не отримає фінансування, здатного забезпечити його розвиток.
Чому великі ТЕС відходять у минуле?
Про прийдешню структуру системи генерації електричної енергії в Україні розповів голова правління Укренерго Віталій Зайченко в інтерв’ю LB.
Ніхто зараз не споруджує за свої кошти, їх залучають у міжнародних фінансових організацій, а вони всі орієнтовані на прогрес зеленого виробництва,
– зауважив Зайченко.
Він повідомив, що зараз Укренерго працює над Звітом з адекватності та достатності генерації. У ньому експерти компанії представлять своє бачення майбутньої енергосистеми.
На їхню думку, основою повинна бути атомна генерація, потужність якої навіть потрібно трохи збільшити. Адже через фактичну втрату Запорізької АЕС Україні потрібно додатково ще близько 2 гігаватів такого базового виробництва.
Крім того, в компанії вважають, що необхідно розвивати напівпікове виробництво, за яке раніше відповідали ТЕС.
Віталій Зайченко
Голова правління НЕК “Укренерго”
В майбутньому це будуть, наприклад, біогазові електростанції, що функціонуватимуть як “зелені”. Плюс розширення відновлюваних джерел енергії в комплексі з високоманевреною генерацією та акумуляцією – це наше майбутнє.
Керівник Укренерго додав, що зараз технології стають дешевшими, тому цілком ймовірно, що інвестори зацікавляться такими проєктами. Однак споруджувати величезні комплекси на зразок ЗАЕС разом із Запорізькою ТЕС потужністю 10 гігаватів на одному майданчику більше не будуть.
ЗАЕС будувалася під потреби таких же потужних гігантських споживачів – металургійних комбінатів. Але все трансформується. Зараз споживання рухається в інший бік – датацентри, невеликі виробництва, які споживають ощадливо,
– пояснив Зайченко.
Зверніть увагу! За розрахунками Укренерго, оновлена енергосистема працюватиме з викидами вуглекислого газу на рівні з поточними, але буде вигідніша економічно.
Які “міні-ТЕЦ” вже отримала Україна?
Нагадаємо, за останні роки Україна безоплатно отримала від іноземних партнерів майже дві сотні когенераційних установок, так званих міні-ТЕЦ. Вони частково допомогли підтримати українську інфраструктуру, яка постраждала від російських атак, пише NGL.media.
Такі когенераційні установки дають можливість одночасно виробляти електричну та теплову енергію з одного джерела. Наприклад, від США в Україну надійшли “міні-ТЕЦ”, які працюють на газі.
Можна сказати, що це великий міський генератор, який, окрім виробництва електрики, ще й нагріває воду. Втім основний запит більшості громад полягає в електрогенерації, тепло використовується як побічний ефект роботи установки,
– зауважує видання.
Обладнання розподілили по різних містах України. Більшість установок направили для посилення роботи теплокомуненерго.
Зверніть увагу! Обладнання надходило в Україну за “Проєктом енергетичної безпеки” у 2018 – 2025 роках. За інформацією Мінрозвитку, загалом USAID передав Україні 188 когенераційних установок.
Яка ситуація зі станціями в Україні?
-
Росія продовжує активно атакувати теплоелектроцентралі України, що призводить до пошкоджень енергетичної інфраструктури. Зокрема, проблеми виникли на Дарницькій теплостанції у Києві. Ця ТЕЦ забезпечує теплом житлові будинки у Дарницькому та Дніпровському районах столиці – це понад 1 100 багатоповерхівок.
-
У зв’язку з ризиками Україна шукає радянські ТЕЦ і ТЕС у країнах Східної Європи та, за можливості, вивозить найцінніше обладнання для використання всередині країни. Міністр енергетики Денис Шмигаль пояснив, що закупівля нового обладнання та його виробництво займає від 4 до 6 місяців, тому держава формує резерви критично важливих елементів.
-
Водночас експерт Андрій Закревський наголошує на необхідності переходу до децентралізованих систем енергопостачання, розвитку автономного тепла та когенераційних установок, а також пропонує розділяти Київ на окремі “теплові острови” для підвищення стійкості системи.