Рахункова палата здійснила перевірку за проєктом відбудови звільнених територій 13.04.2026 20:56 Укрінформ Рахункова палата заявила про повільні темпи комплексного відродження звільнених територій за експериментальною ініціативою, на яку було виділено 10,8 млрд грн.
Як повідомляє Укрінформ, про це поінформувала пресслужба відомства.
"Пілотний проєкт комплексного відновлення територій, що постраждали внаслідок окупації РФ, започаткований Кабінетом міністрів України у березні 2023 року, мав стати зразком для подальшої масштабної відбудови всіх уражених регіонів України. Проте, через брак належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, розбіжності нормативного регулювання та невідповідність між компетенціями та відповідальністю координаторів цілей проєкту, запланованого результату не було досягнуто", – зазначено у повідомленні.
Підкреслюється, що аудит охопив період впровадження ініціативи у 2023 – 2024 роках (з окремих питань – 2025 рік). Звіт за аудитом затвердили на засіданні Рахункової палати 7 квітня.
У рамках проєкту відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.
На комплексну розбудову в рамках ініціативи уряд асигнував 10,8 млрд грн, ще 0,5 млрд грн – на відновлення окремих об’єктів у цих же населених пунктах. До проєкту було включено як окремі багатоквартирні, так і приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи упорядкування, навчальні заклади тощо.
Аудитори засвідчили, що темпи втілення проєкту були вкрай низькими.
"Так, у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено жодного із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту переважна частина розпочатих об’єктів не завершена, а окремі ще знаходяться на початковій фазі будівництва", – констатували в Рахунковій палаті.
Аудитори з’ясували, що відродження населених пунктів у рамках проєкту починалося без необхідного стратегічного підґрунтя; план-графік реалізації пілотних проєктів Мінрозвитку надало без деталізації та з запізненням на понад сім місяців.
До затримок у прийнятті рішень призвело і нечітке розмежування функцій та повноважень Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. А сам процес формування переліків об’єктів для відбудови був непрозорим.
Наприклад, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні складнощі (у 2024 році відновлення приватного житлового фонду села переведено на компенсаційний механізм).
Окрім того, всупереч встановленому порядку, до фінальних переліків запланованих до відновлення потрапили об’єкти, не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41.
Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії. У зв’язку із суперечливим нормативно-правовим регулюванням 108,3 млн грн було направлено на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямків використання коштів.
Аудитори відзначили, що фінансування нерідко спрямовувалося на об’єкти, які не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічне обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.
Чималі суми спрямовувалися в регіони лише наприкінці року. Так, у 2023 – 2024 роках з 4,6 млрд грн, виділених наприкінці бюджетних періодів, 4,5 млрд грн було повернуто до державного бюджету як невикористані.
Також виявлено факти завищення кошторисної вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов угод, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.
Зафіксовано й факти виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн грн; прийняття невиконаних або частково виконаних робіт.
Згідно з висновками аудиторів, проєкт фактично реалізовувався у форматі реагування на поточні проблеми, що "обмежило його потенціал як основи для формування державної політики післявоєнного відродження".
Більш того, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення. За даними на кінець вересня 2025 року, очікувана вартість відновлення об’єктів сягнула 13,1 млрд грн, тоді як залишок коштів фонду становив лише 6,8 млрд грн.
Рахункова палата надала Кабінету міністрів України, Мінрозвитку та Агентству відновлення низку рекомендацій. Зокрема, пропонується запровадити стратегічне планування як обов’язкову передумову відбудови.
Також має бути нормативно закріплено, що переліки об’єктів формуються на основі уніфікованих критеріїв пріоритетності та після обов’язкової попередньої перевірки документів.
Про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень Рахункова палата має намір повідомити Офіс Генерального прокурора.
Як повідомлялося, Рахункова палата провела перевірку фінансової звітності за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку за 2023 і 2024 роки; значних порушень аудитори не виявили.
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Деокупація Рахункова палата Відбудова