Основні тези
- Вартість житла в Чехії демонструє невпинне зростання, особливо в Празі, де середній цінник за квадратний метр перевищує 151 тисячу крон.
- Ключовими факторами подорожчання виступають обмежена кількість нових будівель, значна вартість будівельних матеріалів і підвищення зацікавленості з боку вкладників капіталу.
Ціни на квартири в Чехії б’ють рекорди / Фото Pexels
Ринок нерухомості в Чехії не припиняє зростати у вартості, а в деяких населених пунктах ціни вже досягли небачених показників. В окремих областях ціна за квадратний метр перевершує 200 тисяч крон (приблизно 415 тисяч гривень), що значно ускладнює придбання оселі для місцевих жителів.
В яких містах Чехії найкоштовніше житло?
Фахівці з RealityMix повідомляють, де найбільше зросла вартість житла в Чехії та які розцінки були зафіксовані у квітні 2026 року.
Середня вартість апартаментів у Празі становить понад 151 тисячу крон за квадратний метр (приблизно 314 тисяч гривень), а в центральних районах сягає понад 200 тисяч (близько 415 тисяч гривень).
У Брно цифри скромніші – близько 121 тисячі крон (орієнтовно 206 тисяч гривень).
Крім Праги та Брно, відчутне збільшення цін спостерігається і в інших містах:
- в Пльзені середня ціна квадратного метра перевищує 85 тисяч крон (приблизно 176 тисяч гривень);
- в Оломоуці наближається до 90 тисяч (приблизно 187 тисячі гривень);
- в Ліберці ціни вже перетнули відмітку у 80 тисяч крон (близько 166 тисяч гривень).
Разом з тим, у найбільш фінансово доступних регіонах, таких як Усті-над-Лабем або Карлові Вари, житло ще можливо знайти в межах 45 – 60 тисяч крон за квадратний метр (приблизно 93 – 124 тисячі гривень), хоча і там фіксується поступове зростання вартості.
Наскільки швидко ростуть ціни?
Згідно з повідомленнями TN.cz, ціни на житло в Чехії продовжують збільшуватися нерівномірно. Найбільше дорожчають старі квартири – в деяких випадках їх ціна збільшується на 18% на рік, а іноді навіть перевищує 25%. У той же час, новобудови також залишаються дорогими: середня вартість тут вже становить понад 130 тисяч крон (270 тисяч гривень) за квадратний метр, хоча темпи зростання трохи сповільнилися.
Чому житло стає менш досяжним?
Відчутне зростання цін позначається на доступності житла. Жителі Чехії змушені витрачати на нього все більшу частину своїх доходів – в середньому близько 22%, а в окремих випадках – до 40%.
Це вказує на те, що придбання квартири часто вимагає багаторічних накопичень або кредиту, що суттєво обтяжує бюджет сім’ї.
Однією з головних причин подорожчання залишається брак нового будівництва: обсяги здачі в експлуатацію житла не встигають за попитом, що й надалі стимулює ціни до зростання.
Додатково на ціни впливають:
- висока вартість будівництва та будівельних матеріалів;
- тривалі процеси узгодження нових проєктів;
- зростання попиту з боку інвесторів.
Аналітики прогнозують, що за відсутності збільшення темпів будівництва ціни на житло і надалі залишатимуться високими або продовжать рости.
Яке значення це має для українців та іноземців?
Для іноземців, зокрема українців, які розглядають Чехію для проживання або інвестування, це передбачає більш високий поріг входу на ринок.
Водночас, дорогий ринок може зробити оренду більш поширеним варіантом, ніж покупку, особливо у великих містах.
Де в Європі можна придбати найдешевше житло, а де розцінки сягають майже мільйона євро?
Люксембург у 2026 році став найкоштовнішою столицею Європи для покупки житла, де середня ціна квартири перевищує 960 тисяч євро. До трійки лідерів також входять Копенгаген і Берн, що відображає високі заробітки населення та обмежену кількість доступного житла. У той же час, у великих містах, таких як Лондон і Париж, нерухомість теж залишається дуже дорогою, хоча можливість придбання житла там зменшується.
Найбільш доступні квартири пропонують у столицях Південно-Східної Європи, зокрема в Скоп’є, де житло можливо придбати приблизно за 65 тисяч євро. Низькі розцінки там пояснюються меншим економічним розвитком і недостатнім інтересом з боку інвесторів.
На цьому тлі Київ виглядає дорожчим за найдешевші столиці, але все ще значно доступнішим, ніж більшість західноєвропейських міст.