Чи демонтують застаріле житло в Україні: роз’яснення від Шуляк

Основні тези

  • Демонтаж застарілих будівель, таких як хрущовки, розглядається виключно при їх аварійному стані, в той час як реновація стає ключовим варіантом з огляду на обмеженість наявних ресурсів.
  • Підготовка до реновації проводиться, проте правова основа ще не остаточна, і повноцінний старт програм відновлення залежить від наявності коштів та стабілізації обстановки.

Шуляк пояснила долю хрущовок / Pexels

Застарілий житловий фонд в Україні лишається однією з ключових проблем великих міст, оскільки тисячі будівель радянського часу вже не відповідають сучасним вимогам. Уряд знову звертається до теми реновації, але процес стримують обставини.

Чи будуть масово зносити хрущовки та сталінки?

Питання демонтажу зношеного житла є складним і делікатним, пояснює Олена Шуляк в ефірі День.LIVE.

Для знесення потрібна згода значної частини мешканців, і якраз це найчастіше ускладнює процес. Навіть якщо більшість підтримує задум, декілька незгодних можуть заблокувати рішення.

Знесення не розглядається як універсальний підхід. Його застосовують переважно тоді, коли будівлю визнають аварійною або непридатною для проживання. В інших випадках зазвичай обирають відновлення, оскільки нове будівництво вимагає набагато більше ресурсів.

Війна також вплинула на рішення. Через обмежене фінансування міста змушені направляти кошти на найважливіші потреби, тому масштабні програми знесення відкладаються.

У нас у великих містах є тисячі хрущовок… ми фактично перед війною підійшли до того, щоб унормувати це на рівні законодавства,
– підкреслила Шуляк.

До повномасштабного вторгнення в Україні налічувалося приблизно 10 тисяч таких об’єктів, вказується на сайті “Слуга народу”.

Чому реновація стає основним варіантом?

Відновлення житлового фонду передбачає комплексний підхід з урахуванням технічного стану будівель, рівня енергоефективності та економічної обґрунтованості.

Реконструкція включає не тільки ремонт самих будівель, а й модернізацію інженерних комунікацій і навколишньої інфраструктури. Разом з тим, такі роботи часто потребують тимчасового відселення мешканців, що ускладнює здійснення проєктів.

Попри це, саме реновацію вважають більш реальним шляхом. Вона дає змогу продовжити строк служби будівель без повного демонтажу, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів.

До слова, частина хрущовок вже вичерпала свій термін експлуатації. У багатьох містах таким будинкам 60 – 70 років, що збільшує ризики для мешканців і посилює потребу в системному оновленні.

Коли можуть запустити масштабні програми оновлення?

Підготовка до реновації триває, але повноцінний запуск залежить від ряду умов. Законодавчу базу ще не закінчили: відповідний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні, і його потрібно доопрацювати.

Міста повинні заздалегідь формувати програми оновлення, щоб бути готовими до реалізації, коли з’явиться фінансування. Такий підхід дає можливість швидше перейти до практичних кроків після стабілізації ситуації.

Незважаючи на технічні проблеми старого житла, попит на нього зберігається. Покупці часто обирають квартири у сформованих районах із розвиненою інфраструктурою, навіть попри зношеність будинків.

Коли можуть примусово виселити з хрущовки?

  • Однією з ключових підстав є визнання будинку аварійним. Таке рішення приймають після технічного обстеження, якщо стан конструкцій становить загрозу для життя мешканців.

  • Інший випадок пов’язаний з комплексною реконструкцією застарілого житлового фонду. Якщо щонайменше 75% мешканців будинку підтримують реновацію, рішення стає обов’язковим для всіх.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *