Основні моменти
- У 2026 році українці доволі часто купують нерухомість віддалено, покладаючись на близьких, що нерідко призводить до розбіжностей через відсутність задокументованих угод.
- Юристи рекомендують занотовувати всі умови в письмовому вигляді, включаючи контракт з покупцем та уповноваження для представника, аби запобігти матеріальним збиткам.
Купівля квартири “через своїх” може обернутися витратами / Pexels
У 2026 році українці все активніше купують житло, перебуваючи далеко, перекладаючи огляди та перемовини на родичів чи знайомих. Після завершення угоди це часто стає приводом для суперечок, оскільки сторони інакше розуміють свої ролі та відповідальність.
Чому придбання через рідних викликає проблеми?
Коли квартиру вибирає не безпосередньо покупець, а його приятелі чи члени сім’ї, сторони зазвичай не фіксують ніяких домовленостей на папері, зауважує адвокат Ігор Бузовський.
У подібній ситуації одна особа контактує з ріелтором та оглядає об’єкти, але не є фактичним покупцем, у той час як справжній клієнт не бере участі в процесі юридично.
Як стверджує експерт, основний ризик полягає у відсутності чіткого визначення учасників. Особа, яка підшукує житло, не має підтверджених повноважень, а покупець не закріплює свою участь документально. Через це з’являються розбіжності щодо того, хто замовляв послугу і хто повинен за неї платити.
Суперечки зазвичай виникають вже після укладення угоди. Учасники по-різному тлумачать свої домовленості, і без письмових підтверджень відстояти свою позицію практично неможливо.
Столичний ринок нерухомості пристосувався до нових обставин – покупці дедалі уважніше оцінюють якість оточення та надійність забудовника. У пріоритеті – безпечні внутрішні двори, практичні планування та інфраструктура поблизу будинку. Саме на цих засадах девелопер РІЕЛ розробляє житловий проєкт Sister у Києві в рамках концепції Riel Family Style. Такий підхід здатен підвищувати рівень комфорту проживання та впливати на інвестиційну привабливість об’єкта.
Як правильно задокументувати домовленості?
Аби уникнути небезпек, юристи рекомендують відразу фіксувати всі умови документально. Контракт слід укладати саме з покупцем, навіть якщо він знаходиться за кордоном і діє віддалено.
В ідеалі підписувати договір саме з тим, хто дійсно має бажання придбати. Можливо це зробити дистанційно за допомогою ЕЦП,
– підкреслює Ігор Бузовський.
Для представника необхідно оформити довіреність, у котрій чітко визначені його права, зазначається у Цивільному кодексі. У договорі також варто прямо вказати, для кого вибирають житло та хто є кінцевим набувачем.
Додатково радять письмово фіксувати покази квартир і встановлювати момент виконання зобов’язань, приміром після фактичної купівлі. Також важливо заздалегідь узгодити, хто саме оплачує комісійні рієлтору.
Що станеться, якщо цього не зробити?
Відсутність чітко оформлених угод може призвести до фінансових втрат. Усні домовленості не надають гарантій і не захищають сторони у випадку суперечки.
У подібній ситуації покупець може зіткнутися з додатковими витратами, а посередник – не отримати винагороду за виконану роботу. Саме тому навіть у випадку співпраці з рідними чи приятелями всі дії варто оформлювати юридично від самого початку.
Що сплачує покупець при купівлі житла?
Під час придбання квартири покупець бере на себе декілька обов’язкових платежів. Зокрема, необхідно сплатити 1% до Пенсійного фонду, державне мито та адміністративні збори за реєстрацію угоди та внесення даних у реєстри.
Покупці, котрі вперше купують житло, формально можуть не сплачувати пенсійний збір. На практиці ж частина нотаріусів продовжує вимагати оплату внеску. Але після придбання квартири та підписання договору можна подати заяву на повернення коштів.
До витрат також входять послуги нотаріуса, котрі в більшості випадків оплачує саме покупець. Їхня вартість залежить від регіону та складності угоди, а також можуть додаватися витрати на витяги з реєстрів і технічні послуги.