Основні тези
- Внаслідок енергетичної скрути, Євросоюз інвестував десятки мільярдів євро у ввезення викопних енергоносіїв.
- Україна, маючи надлишок сонячної енергії, може здійснювати експорт електроенергії, але також має потребу в імпорті через нестійкий стан в енергомережі.
ЄС витратив на енергокризу понад 30 мільярдів євро / Фото Pexels
Євросоюз прагне перебороти наслідки війни в Ірані, але обстановка досі лишається напруженою – особливо із забезпеченням авіаційним паливом. Разом з тим, єврокомісар з питань енергетики підкреслює, що енергетична криза 2026 року здатна стати однією з найскладніших за всю історію.
Яка ситуація склалася в енергетичній сфері?
Інформацію про те, який обсяг ресурсів Євросоюз витратив на врегулювання наслідків та гарантування потреб держав з початку війни в Ірані, повідомляє DW.
У вівторок, 5 квітня, в Брюсселі, єврокомісар з енергетичних питань Дан Йогренсен розповів про стан справ в енергетичній галузі.
Представник влади повідомив, що з початку конфлікту на Близькому Сході країни-учасниці ЄС витратили більше 30 мільярдів євро. Кошти були направлені на закупівлю викопних енергоносіїв.
Світ зіткнувся з, ймовірно, найбільш важкою енергетичною кризою в історії, котра піддає випробуванню міцність наших економік, наших товариств та наших партнерств,
– пояснив Йоргенсен.
Єврокомісар додав, що наслідки від війни та втрати від конфлікту будуть довготривалими. Зокрема, на відновлення видобутку газу може знадобитися чимало років. Натомість, виробництво нафти мають відновити швидше.
Представник також підкреслив, що Євросоюзу потрібно підготуватися до труднощів у забезпеченні паливом. На даний момент перебоїв немає, але вони можуть виникнути. Особливо це стосується авіаційного палива.
Які плани Євросоюзу щодо подолання енергетичної кризи?
Раніше очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час промови в парламенті повідомила, що наслідки від війни в Ірані будуть відчуватися протягом багатьох місяців, або навіть років. Про це інформує Укрінформ.
Це вже друга масштабна енергетична криза за короткий проміжок часу в чотири роки. Урок має бути чітким для кожного: в такому нестабільному світі, як наш, ми просто не можемо бути надмірно залежними від імпортованих енергоресурсів,
– підкреслила президентка.
Зокрема, посадовиця акцентувала, що наслідки війни в Ірані демонструють пріоритет для держав ЄС.
За 60 днів конфлікту ввезення палива зросло на понад 27 мільярдів євро. Це вказує на те, що Європі слід працювати над формуванням автономії та незалежності в даному питанні.
Тому шлях вперед зрозумілий: нам необхідно зменшити нашу надмірну залежність від імпортного викопного палива та наростити наше власне, доступне та чисте енергопостачання,
– роз’яснила Урсула фон дер Ляєн.
Президентка також наголосила, що універсальні підходи не будуть ефективними. З наявного переліку заходів та пропозицій від ЄК кожна країна має вибрати свою “комбінацію”.
Яким чином Україна може допомогти енергетичній системі ЄС?
Україну також зачепили наслідки подій на Близькому Сході. Наразі найбільше потерпає паливний ринок, оскільки ціни на пальне різко зросли.
Разом з тим, для 24 Каналу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук висловив думку щодо можливого внеску української енергосистеми в міжнародний ринок. Звісно, під час воєнного стану ситуація непередбачувана, і після попередньої зими ситуація ускладнилась. Проте, за словами експерта, можна говорити про експорт.
Завдяки сонячній генерації в Україні наразі є надлишок. Тобто, ми здатні експортувати електроенергію, що генерується АЕС.
Одночасно, якби Україна контролювала Запорізьку станцію, то мала б змогу збільшити обсяги експорту.
У випадку, якщо ЗАЕС повернулася б під контроль України, або хоча б 2 блоки станції (це приблизно 15 мільярдів кіловатів), то 5 мільярдів кіловатів ми мали б змогу експортувати,
– пояснив Корольчук.
Експерт також додав, що на даний момент Україна паралельно потребує імпорту. І навіть після відновлення енергосистеми та повноцінного запуску АЕС – купівля ресурсу також буде необхідною.
Разом з тим, необхідно брати до уваги питання конкуренції з боку ЄС. Там зацікавлені у постачанні Україні ресурсу, оскільки це може принести прибуток. Але ще до війни Союз також виявляв зацікавленість у можливості отримувати електроенергію з України.
Які ще відомості є про наслідки війни в Ірані?
Через високу вартість енергоносіїв (внаслідок початку війни на Близькому Сході) Європа відчуває наслідки стрімкого зростання інфляції. Наприклад, впродовж квітня в Німеччині ціни піднялися на 2,9% у порівнянні з березнем. Зазначається, що рівень інфляції став найбільшим з січня 2024 року.
Окремі збитки може спричинити закриття Ормузької протоки, теж внаслідок війни в Ірані. Як зауважив для 24 Каналу інвестиційний банкір та економіст Сергій Фурса, влітку можливий дефіцит добрив та засобів захисту від шкідників. Через це є ризик для врожаю.
Разом з тим, ціни на нафту не знизяться швидко навіть після відкриття Ормузу. За словами експерта, про недорогу нафту та пальне можна забути до кінця року.
Щодо українського контексту, економіст зазначає, що найбільші наслідки відіб’ються на прибутках Путіна. Москва збільшить доходи від продажу нафти і відповідно спрямує їх на війну проти України.