Основні тези
- “Нафтогаз” заблокував рахунки 69 підприємств теплової комунальної енергетики (ТКЕ), що створює загрозу для опалювального сезону 2026 – 2027 років.
- Замороження рахунків здатне призвести до розорення підприємств, втрати кваліфікованих працівників і зриву підготовки до зимового періоду.
“Нафтогаз” заблокував рахунки ТКЕ через борги / Фото з фейсбуку “Нафтогаз”
Через заборгованості “Нафтогаз” заарештував рахунки 69 ТКЕ, що, скоріш за все, призведе до значних ризиків цієї взимку. Розв’язанням може стати спільна дискусія між компанією та міністерствами, оскільки поточна ситуація унеможливлює приготування до опалювального сезону.
Що відомо про небезпеки для опалювального сезону 2026 – 2027 років?
Про те, що зриває підготовчі заходи до зими, йдеться у повідомленні Інтерфакс-Україна.
Під час круглого столу “Трансформація комунальних теплопостачальних підприємств в енергетичні компанії: що змінюється і як діяти” виконавчий директор Асоціації міст повідомив, що “Нафтогаз” блокує рахунки підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ).
Інформують, що в судовому порядку наразі заблоковано рахунки 69 підприємств. Як наголосив Олександр Слобожан, це пряма загроза для повної зупинки відповідних компаній. Також подібні дії:
- роблять неможливою підготовку до опалювального сезону;
- підривають реалізацію планів стійкості.
Зараз ми вже фіксуємо заморожені рахунки у 69 підприємств ТКЕ. Це, зокрема, Житомир, Звягель, Кропивницький, Лозова, Старокостянтинів… Можна називати велику кількість громад. Це означає блокування роботи підприємства взагалі. І це найбільший злочин, який сьогодні відбувається для нас з вами як для споживачів. Бо коли ми наблизимось до опалювального сезону, не буде кому постачати тепло і воду. Просто не буде кому,
– пояснив Слобожан.
Так, через арешт рахунків деякі ТКЕ дійдуть до банкрутства. Зокрема, компанії позбудуться фахівців, які зараз заброньовані.
Очільник Асоціації міст України також додав, що ситуація несправедлива, оскільки держава заборгувала постачальникам тепла ще більші суми. Тобто, коли вартість тепла для населення не збільшували, ТКЕ фактично працювали у мінус.
Уряд повинен був повернути кошти. Це гроші, які складають різницю між чинними тарифами та реальною собівартістю.
Наприклад, ТКЕ в Житомирі держава винна 900 мільйонів гривень, при тому, що підприємство заборгувало НАК у понад 2 рази менше – 400 мільйонів гривень,
– зазначив Слобожан.
Виконавчий секретар Асоціації операторів критичної інфраструктури Руслан Голуб фактично підтримав усі попередні аргументи. Він пояснив, що такі кроки “Нафтогазу” ставлять під ризик використання та встановлення обладнання, яке зараз Україна отримує від спонсорів.
Зокрема, зі слів Руслана Голуба, арешт рахунків також ставить під значну загрозу будь-яку підготовку до зими. Він наголосив, що наразі необхідно сподіватись на впровадження діалогу за участі:
- Міністерства енергетики;
- Мінфіну;
- Міністерства економіки;
- Міністерства розвитку громад та територій,
- “Нафтогазу”.
Що відомо про підготовчі заходи до зими у Києві?
Столиця регулярно підіймається в обговореннях щодо приготувань до опалювального сезону. Місцева влада перекладає відповідальність на уряд і заявляє про брак коштів. Тим часом Кабмін дорікає КМДА і вже навіть встановив ультиматум для Києва:
Контроль виконання, включно з укладанням контрактів, до 10 травня. Після 10 травня – у разі невиконання поставлених задач – необхідно оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього,
– написав міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Разом з тим, директор енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Омельченко написав, що наразі столиця має один з найскладніших викликів за час повномасштабної війни.
За словами Омельченка, ситуація набагато серйозніша, мова йде не лише про точковий ремонт однієї з ТЕЦ або нестачу грошей в бюджеті. Ключове питання в тому, чи зможе столиця “гарантувати тепло мільйонам людей у разі нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі”.
Це вже не привід для політичних звинувачень між Урядом і КМДА. Це питання національної безпеки, стійкості столиці та довіри громадян до влади. Якщо зараз втратити час, восени країна може обговорювати вже не бюджетний дефіцит, а реальні ризики для опалювального сезону,
– пояснив експерт.
Він також додав свій план вирішення ситуації. На першому місці: “негайно забути про політичні амбіції й створити спільний План заходів Уряду, КМДА, Київтеплоенерго, Мінфін, Міненерго, Мінрозвитку, НКРЕКП, Держагентство відновлення”.
Також Омельченко радить:
- розділити проблему на декілька рівнів;
- скласти фінансовий графік і зафіксувати виділення/надходження коштів;
- контролювати реальний прогрес щодо кожного з об’єктів за певною схемою;
- зробити пріоритет не на повне відновлення інфраструктури, а на мінімальне забезпечення теплом під час атак;
- зменшити бюрократію.
Як підсумував експерт, “Києву потрібна не війна заяв, а війна за час”. Він наголошує, що тепло взимку – це не про надання комунальних послуг. Це питання стійкості усієї держави під час війни.
Що ще потрібно знати про енергетику в Києві?
Для 24 Каналу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук розповів, що ситуація на Дарницькій ТЕЦ є непростою. Але станція підлягає відновленню.
Зі слів експерта, єдиний вихід Києва – ремонт великих енергооб’єктів. Місто найбільше залежить саме від них. А будівництво когенерації для столиці Корольчук вважає нереалістичним. Хоча це закриє деякі потреби, “але тільки точково”.
“Можна підтягнути котельні на правому березі: їх зараз намагаються підсилити, аби вони видавали більший обсяг тепла. Але він також буде невеликий. За планами, від сили там наростять 10 – 15%. Лівий берег за рахунок цього забезпечити не вийде”, – наголосив експерт.
Зокрема відомо, що Дарницька ТЕЦ забезпечувала теплом 500 тисяч мешканців столиці. У січні об’єкт припинив виробництво електроенергії, внаслідок одного з обстрілів Росії. У лютому станція припинила виробництво тепла.