Сербська компанія NIS знову може потрапити під удар / GettyImages
Сербська фірма NIS, яка орудує єдиним нафтопереробним комплексом в державі, знову ризикує опинитися під американськими санкціями. Все тому, що відчужити контрольний пакет її акцій, яким володіє Росія, досі не вдалося.
З якої причини єдиний НПЗ може зазнати небезпеки?
Про це доніс до відома очільник Сербії Александар Вучич, повідомляє Reuters.
Виступаючи в прямому ефірі сербського телеканалу RTS пізно ввечері у четвер, він констатував, що не розраховує на досягнення порозуміння про придбання акцій NIS угорською нафтовою фірмою MOL до кінцевого терміну.
Ми провели багато нарад з представниками MOL. Я зберігаю надію, що ми вдало завершимо цей процес, проте я не є оптимістом,
– зауважив Вучич.
Це створює ризик для функціонування єдиного НПЗ Сербії, котрим завідує нафтова організація.
Причина в тому, що США наполягають, щоб Сербія позбулася російської долі в NIS через обмеження, котрі вони ввели у відповідь на війну Москви проти України.
Російські підприємства “Газпромнєфть” та “Газпром” у січні цього року нібито погодились продати свої 56% акцій угорській енергетичній установі MOL.
Тоді Вашингтон надав сторонам час до 22 травня, щоб завершити домовленість. Для цього також потрібна згода сербського уряду, оскільки державі належить частина акцій NIS. Проте, очевидно, організації так і не дійшли остаточної згоди.
Це свідчить, що американські санкції сьогодні можуть знову вступити в дію й заблокувати роботу NIS.
Зверніть увагу! Однак, Вучич сподівається, що Вашингтон може виділити сторонам більше часу для завершення операції.
Чому санкції США відносно NIS не активні зараз?
США застосували санкції проти NIS у жовтні 2025 року в межах ширших обмежень, спрямованих проти російського енергетичного сектора. Адже значну частину акцій компанії тримають російські енергетичні велетні:
- Російський “Газпром” має у володінні орієнтовно 44,9% акцій.
- Ще приблизно 11,3% акцій належать “Газпромнєфті”,
Уряд Сербії утримує лише 29,9% акцій NIS. Залишок у власності дрібних акціонерів та працівників фірми.
Після введення санкцій зупинилося постачання нафти через хорватський трубопровід JANAF. Як наслідок це спричинило зупинку виробництва на єдиному НПЗ у сербському місті Панчеві, котрий забезпечує більше ніж 80% внутрішнього ринку країни, повідомляє Barron’s.
Беручи це до уваги, США все ж пішли на поступки Сербії. NIS вже декілька разів одержувала тимчасові винятки з санкцій від Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).
Проте ці винятки Вашингтон робив виключно з метою, щоб компанія вийшла з-під впливу Росії, в іншому випадку обмеження знову почнуть діяти.
Важливо! У січні 2026 року угорська енергетична організація MOL повідомила, що готова укласти угоду з російськими компаніями про купівлю їхніх часток у NIS. Тоді ж сербський президент заявив, що не має заперечень проти такого варіанту, оскільки Угорщина вважається дружньою до Сербії країною.
Як Сербія планувала врятувати NIS?
Після того як єдиний нафтопереробний завод Сербії опинився під дією санкцій США проти Москви, очільник держави Александар Вучич звернувся до російських власників компанії NIS – “Газпром” та “Газпромнєфть”.
Глава держави встановив часовий проміжок у 50 днів, протягом якого російські акціонери повинні продати свої долі в єдиному нафтопереробному заводі держави. У разі невиконання цієї вимоги Вучич погрожував передати управління підприємством під контроль держави.
Згодом речниця парламенту Сербії Ана Брнабич заявила, що законодавчий орган готує зміни до кошторису. Вони мають дозволити державі взяти під опіку компанію NIS у випадку подальшої невизначеності з її власністю.