В ОП поінформували про головні складові репараційної системи для України 22.05.2026 20:27 Укрінформ Інтернаціональна система відшкодування шкоди, заподіяної Україні Російською Федерацією, передбачає створення реєстру завданих руйнувань, компенсаційної інституції та спеціального фонду для виплат потерпілим.
Про це заявила заступник очільника Офісу Президента Ірина Мудра в ході зустрічі «Відшкодування шкоди для підприємництва, завданої агресією Російської Федерації проти України», передає кореспондент Укрінформу.
Згідно з висловом Мудрої, розширена міжнародна система репарацій базується на трьох компонентах, кожен з котрих має визначену функцію.
«Перший – це реєстр руйнувань. Це початковий етап. Тут приймають, перевіряють заяви. Другий – компенсаційна комісія, що буде оцінювати заяви по суті та визначатиме обсяг компенсації, і планується, що розпочне функціонувати з наступного року. Третій – компенсаційний фонд, з якого будуть проводитись виплати присуджених сум», – зазначила Мудра.
Вона підкреслила, що саме формування компенсаційного фонду є найбільш складним етапом, оскільки зараз відсутній узгоджений механізм його наповнення. Україна спільно з партнерами виходить з позиції, що джерелом повинна бути Росія, проте потрібен дієвий інтернаціональний механізм примусового стягнення.
Наразі триває робота над реєстром збитків, який являє собою систему для документального обліку доказів стосовно нанесених руйнувань.
Заступник очільника ОП пояснила, що для подачі заяви діють три головні критерії. Зокрема, руйнування повинні бути завдані з 24 лютого 2022 року на міжнародно визнаній території України та в результаті неправомірних дій РФ. При цьому походження зброї, якою завдано руйнувань, не має значення.
Згідно зі словами Мудрої, подача заяви в даний час має на меті саме фіксацію руйнувань в міжнародно визнаному форматі.
«До формування реєстру долучилися 35 країн та Європейський Союз. Це міжнародний механізм, і є зобов’язання всіх учасників працювати над формуванням компенсаційного фонду. Загалом роботу реєстру підтримують 44 держави», – сказала вона.
За її словами, на даний момент подано близько 150 тисяч заяв від потерпілих фізичних осіб, із котрих приблизно 45 тисяч вже визнано прийнятними після перевірки.
Заступник очільника ОП повідомила, що з 43 передбачених категорій в даний час відкрито 21, вони охоплюють різноманітні типи заяв.
Зокрема, категорія A відноситься до фізичних осіб. Вона охоплює заяви про різноманітні види втрат – від майнових до втрати прибутків. Для фізичних осіб-підприємців передбачена окрема підкатегорія A3.5, котра стосується втрати доходу чи прибутку. Подати заявку можуть і ті ФОПи, які вже припинили діяльність, оскільки фінансова інформація автоматично підтягується з Державної податкової служби.
Категорія B охоплює державу та публічний сектор – органи влади, місцеве самоврядування, державні підприємства. Вона включає головним чином інфраструктурні руйнування, екологічні втрати, витрати на розмінування та інші публічні фінансові втрати.
Категорія C призначена для підприємництва – юридичних осіб приватного права (ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи, приватні підприємства тощо). Вона охоплює найбільш широкий спектр економічних руйнувань.
Згідно з висловом Мудрої, найбільш ефективно для підприємництва подавати заявки одразу за декількома категоріями, щоб максимально повно зафіксувати всі види втрат. Подача відбувається через Дію.
Як повідомляв Укрінформ, у світі на сьогодні немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування руйнувань, тому Україна спільно з міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Компенсація Репарації Міжнародний реєстр збитків Ірина Мудра Виплати