У Росії можливий дефіцит пального після місяця українських атак / Фото Pexels
Україна суттєво наростила атаки на російські нафтопереробні заводи, здійснивши щонайменше 30 ударів по нафтових об’єктах лише за травень. Хоча дефіциту палива по всій території Росії ще не спостерігається, окуповані українські території вже стикаються з труднощами.
Чи загрожує Росії дефіцит пального?
Видання Bloomberg дослідило, як атаки українських дронів впливають на російські НПЗ.
У травні українські удари по НПЗ Росії досягли рекордних показників, що створює для Кремля ризик зменшення обсягів переробки нафти. Поточний показник є найнижчим за останні 16 років.
Ситуація потенційно може призвести до нестачі пального саме в період пікового попиту, пов’язаного із сезоном літніх відпусток.
Згідно з даними видання, зібраними на основі офіційних повідомлень обох сторін, Україна атакувала російські паливні об’єкти щонайменше 16 разів у травні. Зокрема, минулого місяця дрони вразили вісім з десяти найбільших російських НПЗ.
Важливо! Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі з метою обмеження прибутків Кремля від високих цін на нафту, спричинених війною в Ірані.
Видання зазначає, що Україна почала застосовувати тактику повторних атак на одні й ті самі об’єкти. Наприклад, Ярославський НПЗ “ЯНОС” був атакований тричі протягом травня.
Водночас, удари по російських НПЗ спричинили зростання експорту сирої нафти протягом останніх тижнів. Це дозволило Кремлю компенсувати скорочення поставок для покупців, які втратили доступ до нафти з Перської затоки через конфлікт на Близькому Сході.
Зменшені обсяги переробки змушують Росію стикатися з іншою потенційною проблемою – дефіцитом пального на внутрішньому ринку та значним підвищенням цін на АЗС.
Для стабілізації ситуації та захисту ринку, влада запровадила заборону на експорт авіапального до кінця листопада, а також продовжила обмеження на більшість експортних поставок бензину.
Очікується, що переробка нафти в Росії продовжить скорочувати свої потужності через зупинки заводів та зниження виробництва.
За оцінками аналітиків, середній рівень переробки протягом травня міг становити 4,58 мільйона барелів на добу.
Зверніть увагу! Цей показник є найнижчим від жовтня 2009 року.
Видання також зазначає, що українські дрони вражають не лише первинні установки переробки, які відносно легко та швидко ремонтуються. Під прицілом опиняються і вторинні установки – дорожчі об’єкти, від яких значною мірою залежить виробництво дизелю та бензину.
Додатковою проблемою для Росії є складність отримання імпортного обладнання для ремонту через західні санкції.
Крім того, українські атаки спрямовані на:
- експортні термінали;
- нафтопровідну інфраструктуру;
- насосні станції;
- нафтосховища.
Це перешкоджає Росії накопичувати запаси пального, що могло б запобігти регулярним паливним кризам, подібним до тих, що спостерігалися влітку минулих років.
Зауважте! Загалом у травні було зафіксовано щонайменше 30 ударів по російській нафтовій інфраструктурі, що є найвищим показником за будь-який місяць від початку повномасштабного вторгнення.
Проте, російський паливний ринок поки що далекий від кризи 2023 року, коли Володимир Путін навіть критикував уряд за повільну реакцію. Наразі вплив на ціни на заправках залишається незначним. Від початку року середня вартість бензину зросла лише на понад 2 рублі (до 67,53 рубля/літр).
Обмеження на купівлю пального наразі відомі лише в Криму. Минулого літа дефіцит торкнувся російського Далекого Сходу та окупованих територій України.
Видання пояснює стабільність російського ринку тим, що більшість АЗС належать великим нафтовим компаніям, які мають власні поставки пального. Вони також отримують державні субсидії для продажів на внутрішньому ринку. Повторна заборона на експорт бензину з 1 квітня може підтримати внутрішні ресурси.
Проте, ознаки скорочення пропозиції вже проявляються. Наприкінці травня обсяги бензину А-95 для поставок у європейській частині Росії впали до 5 тонн на добу, що становить третину від показника минулого року. Водночас, біржові ціни на цю марку зросли в річному вимірі більш ніж на 20%.
Отже, для незалежних АЗС, які не пов’язані з нафтовими компаніями, існує ризик залишитися без пального або купувати його за вищими цінами.
Яка ситуація з пальним у Криму?
Нагадаємо, що з 31 травня на окупованому півострові місцева влада запровадила нові правила щодо купівлі бензину. Продаж АІ-92 обмежено до 20 літрів на добу на одне авто, а АІ-95 можна придбати лише за талонами.
Раніше місцеві жителі повідомляли про паливний колапс у Криму, де на деяких АЗС пального не було зовсім, а на інших утворювалися величезні черги. Відомо також, що обмеження застосовуються і на окупованій Донеччині, хоча там добовий ліміт становить не більше 30 літрів пального на людину.