Хто може не сплачувати податок на нерухомість
Податок на нерухомість
Щоліта окремі власники житла та будинків отримують від податкової служби повідомлення про необхідність сплати податку за “зайві” квадратні метри. Однак, чинне українське законодавство передбачає цілком законні шляхи, які дозволяють повністю уникнути цього податку або значно зменшити його розмір. Щоб діяти в межах закону та одночасно зберегти власні фінанси, важливо ретельно вивчити актуальні норми, пільги та юридичні аспекти розподілу власності.
1. Дотримання лімітів площі: основні державні пільги
Найпростіший спосіб уникнути податку – це залишатися в межах неоподатковуваної норми, яку держава гарантує кожному громадянину. Податковий кодекс України чітко встановлює межі житлової площі, яка не оподатковується взагалі:
-
Для квартир (незалежно від кількості, що перебувають у власності однієї особи) – 60 м²;
-
Для будинків – 120 м²;
-
Для різних видів нерухомості одночасно (якщо у власності є і квартира, і будинок) – 180 м²;
Оподаткуванню підлягає лише площа, що перевищує ці встановлені ліміти. Якщо розмір вашого житла відповідає цим показникам або є меншим, податок автоматично не нараховується.
2. Поділ власності на частки: юридичний спосіб оптимізації площі
Оскільки встановлені ліміти площі (60 або 120 м²) прив’язані до конкретної фізичної особи-власника, а не до самого об’єкта нерухомості, велику квартиру чи будинок можна легально вивести з-під оподаткування шляхом розподілу власності на частки.
Наприклад, якщо квартира площею 100 м² перебуває у власності виключно одного чоловіка, він буде зобов’язаний сплачувати податок за “зайві” 40 м² (100 – 60 = 40). Однак, якщо юридично оформити право власності навпіл між двома особами (наприклад, по ½ частки між чоловіком та дружиною або повнолітньою дитиною), ситуація зміниться кардинально.
У такому разі кожен із них стане власником лише 50 м². Оскільки частка кожного власника не перевищує пільгову норму в 60 м², обов’язок сплачувати податок для обох осіб повністю відсутній. Такий поділ власності можна здійснити через договір дарування частини майна або договір купівлі-продажу.
3. Використання персональних пільг за категоріями громадян
Законодавство передбачає звільнення від сплати податку на нерухомість для певних категорій громадян, які мають особливий соціальний статус. До них належать:
-
Ветерани бойових дій (УБД), учасники АТО/ООС;
-
Члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
-
Особи з інвалідністю I та II груп;
-
Багатодітні або прийомні сім’ї, у яких виховується п’ять і більше дітей;
-
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Сам по собі статус пенсіонера за віком не надає автоматичного звільнення від податку. Для пенсіонерів діють ті ж загальні правила щодо лімітів площі (60 чи 120 м²), що й для інших громадян, за відсутності інших додаткових пільг.
4. Звільнення від податку через воєнні дії та форс-мажорні обставини
З огляду на поточну воєнну ситуацію, держава запровадила додаткові податкові пільги для майна, яке постраждало внаслідок бойових дій або розташоване в небезпечних зонах:
-
Зони бойових дій та окупація. Податок не нараховується на житлову та комерційну нерухомість, яка знаходиться на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях.
-
Зруйноване або пошкоджене житло. Власники нерухомості, яка стала непридатною для проживання через обстріли, ракетні удари чи інші наслідки війни, повністю звільняються від сплати податку. Це правило діє по всій території України, незалежно від регіону, але факт пошкодження має бути офіційно зафіксований у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна або підтверджений рішенням місцевої ради.
5. Об’єкти, які не підлягають оподаткуванню
У Податковому кодексі міститься перелік об’єктів, які за своєю юридичною природою не є підставою для нарахування цього податку. До них належать:
-
Дитячі будинки сімейного типу;
-
Гуртожитки;
-
Житлова нерухомість, яка офіційно визнана аварійною або непридатною для проживання згідно з рішенням місцевої ради;
-
Будівлі закладів дошкільної та загальної середньої освіти, незалежно від форми власності, що використовуються за цільовим призначенням.
Коли законні пільги втрачають чинність
Існують дві суворі умови, за яких будь-які державні пільги (зокрема, базові 60 чи 120 м²) повністю анулюються, і власнику доведеться сплачувати податок за кожен квадратний метр:
-
Комерційне використання. Якщо нерухомість здається в оренду, лізинг або використовується для підприємницької діяльності (наприклад, як офіс чи магазин для ФОП), власник втрачає право на пільгову площу та сплачує податок за всю загальну площу об’єкта.
-
Надмірна площа. Якщо площа одного об’єкта перевищує п’ятикратний розмір пільги (понад 300 м² для квартири або понад 600 м² для будинку), пільга анулюється, а ставка податку значно збільшується.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати