Під тиском війни: як змінилось українське тваринництво 04.11.2024 15:10 Укрінформ Попри руйнування, екоцид поголівʼя, втрату обладнання та енергозабезпечення, вітчизняне тваринництво забезпечує продовольчу безпеку країни
Нещодавно в Києві пройшов форум тваринників UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT 2024, де обговорювалися вплив війни, проблеми та перспективи галузі. Тваринництво в Україні сьогодні складає 30-35% загальної частки агропромислового комплексу. Десять років тому аграрії ставили собі за мету виробляти щорічно до 10 млн т м’яса та 25 млн т молока. Однак втілити ці плани до війни не вдалося з різних причин. А за час повномасштабного вторгнення аграрний сектор України й взагалі зазнав прямих збитків на понад 10 млрд доларів. Зокрема, окупація та військові дії, руйнування та знищення господарств, спалахи епідемій призвели до значного зниження поголів’я тварин, що негативно позначилося на всіх секторах тваринництва – птахівництві, свинарстві та у вирощуванні ВРХ (великої рогатої худоби, – авт.). Тож Укрінформ проаналізував, як усе це вплинуло на внутрішнє виробництво, імпорт та експорт української тваринної продукції.
ПТАХІВНИЦТВО: ВТРАТИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ГАЛУЗІ
Ринок птахівництва в Україні є одним із найбільших ринків у м'ясній індустрії. Як і всіх, цю галузь не оминуло повномасштабне вторгнення. Наприклад, ще на початку березня 2022 року компанія “Укрлендфармінг” повідомляла, що внаслідок дій російських окупантів найбільша в Європі птахофабрика “Чорнобаївська”, яка розташована в Херсонській області, була розграбована та зруйнована, загинуло близько 4,4 млн курей. Загальні втрати компанія оцінила у 12 млрд грн, а смерть такої кількості поголівʼя розцінює як екоцид. У жовтні цього року внаслідок ракетних ударів в Полтавській області зазнала руйнувань також птахофабрика, де був повністю зруйнований один пташник та два пошкоджено.
Птахівникам дуже дошкуляє руйнація енергосистеми та відключення світла, адже птахофабрики – одні з найбільших споживачів електроенергії, а ще – нестача робочої сили. Усе це викликає збої в ланцюжку поставок для виробників та переробників м’яса в країні. Однак на третьому році великої війни галузь птахівництва починає поступово пристосовуватися та відновлюватися.
За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), станом на травень 2023 року кількість свійської птиці в господарствах усіх категорій становить 176,6 млн голів, що на 10,4 млн голів більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Частка промислових підприємств у цих показниках сягає майже 61%.
За інформацією Мінагрополітики, за перші шість місяців 2024 року в Україні було вироблено 5,93 млрд штук яєць, що на 4,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас, експерти УКАБ стверджують, що з усіх галузей птахівництва найбільше постраждало саме виробництво яєць.
«Ми потроху відновлюємо галузь. Було багато знищень підприємств, економічний процес у галузі буквально зруйнували. Зараз ми загалом вийшли на довоєнний рівень виробництва продукції, а попит на неї тільки зростає. На жаль, наше відновлення триватиме довго”, – коментує ситуацію генеральний директор “Ясенсвіт” Юлія Фльорова.
Олексій Табачук
Перший заступник директора компанії «Агідель» з агропромислової Групи «Пан Курчак» Олексій Табачук у коментарі Укрінформу зазначив, що хоч відновлення після перших ударів агресора далося важко, однак уже за 3-4 місяці після початку повномасштабного вторгнення виробництво відновили до рівня довоєнних показників та навіть збільшили його приріст до 5%.
ПОЛЬСЬКІ ПРОТЕСТИ ТА КВОТИ ВІД ЄС
Щодо експорту, то у першій половині 2024 року Україна загалом вивезла агропродовольчої продукції на суму 12,4 млрд дол., що на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Серед цього обсягу було експортовано 226 тис. тонн м’яса птиці на суму 463 млн дол.
Між тим, українське птахівництво продовжує стикатися з новими викликами. Зокрема, через дії польських фермерів, які, як і на початку року, знову анонсували можливу акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» з 8 жовтня по 31 грудня 2024 року. Станом на 17 жовтня блокування руху вантажних транспортних засобів польськими фермерами не відбувається, однак цей фактор серйозно стривожив виробників.
«Ми змушені купувати батьківські стада курей за кордоном, адже провідні світові виробники розташовані в Угорщині та Німеччині. Відповідно, блокування кордону напряму впливає на перевезення живих курчат, процес розмитнення та потім вихід продукції. Чим довше курчата перебувають на кордоні, тим гірша якість поголівʼя, вища собівартість перевезень та виробництва. Також ми закуповуємо певне обладнання, однак терміни поставок важко спрогнозувати, що також відображається на нашій діяльності», – пояснив Табачук.
До того ж, нещодавно Румунія внесла українські яйця та м’ясо птиці до списку продуктів, що потребують ліцензії, а ЄС з 2 липня цього року запровадив тарифні квоти на імпорт яєць і цукру з України. Болгарія також звернулася до Європейської комісії з проханням призупинити імпорт яєць з України для стабілізації внутрішнього ринку.
Сергій Ткачук
Між тим голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час нещодавнього UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT повідомив, що у 2024 році українське птахівництво успішно пройшло аудит Великої Британії, підтвердивши належний рівень благополуччя вітчизняної птиці. “Це свідчить про наявність нормальної системи контролю, що зберігає експортний потенціал України у птахівництві та відкриває нові можливості для торгівлі з іншими країнами”, – зазначив посадовець.
Також у вересні спеціалісти Держпродспоживслужби видали документи на експорт 106 тис. т харчових яєць до Республіки Сьєрра-Леоне та Мавританії в Західній Африці, що підкреслює зростаючий інтерес до української продукції птахівництва на міжнародних ринках.
Але, за словами виробників, нині в галузі прогнозується підвищення цін на готову продукцію на прилавках, адже впливають нестабільність з енергопостачанням та нещодавнє підвищення податків.
СВИНАРСТВО: ВПЛИВ ХВОРОБ НА СТРІМКЕ ЗМЕНШЕННЯ ПОГОЛІВ'Я
У вересні 2024 року в Україні продовжувалося зменшення поголів'я свиней, що стало наслідком епізоотичної ситуації з африканською чумою свиней (АЧС). У відповідь на запит Укрінформу Держпродспоживслужба повідомила, що станом на 22 жовтня цього року в Україні зареєстровано 75 спалахів захворювання (43 – домашні тварини, 12 – дикі, 20 – інфіковані обʼєкти (трупи свиней, які були викинуті невідомо з якого господарства, – ред.) на території вісімнадцяти областей.
Зокрема, найбільше випадків інфікованості у Київській області – 16, на другому місці Полтавська – 9, а на третьому – Миколаївська область, де зафіксовано 8 випадків. За останній місяць у Київській області офіційно повідомили про спалахи на 3 підприємствах, в яких фіксується 50 тис. голів свиней.
Источник: www.ukrinform.ua
