Третій поверх у будинках панельного типу часто сприймався як один із найбільш вигідних для проживання. Ця думка ґрунтувалася не на марновірстві, а на суто практичних аспектах: доступності сходів, температурному режимі, рівні шуму та специфічних проблемах, притаманних квартирам на крайніх поверхах.
У старих панельних спорудах третій поверх нерідко вважали одним із найпривабливіших для заселення. Причина полягала не в забобонах, а в цілком практичних міркуваннях: зручності підйому, температурному комфорті, рівні шуму та недоліках, характерних для житла нижче та вище.
Причини, чому третій поверх у будинках панельного типу вважався найзручнішим
Багато п’ятиповерхових будинків панельного типу не були обладнані ліфтами, тому висота поверху безпосередньо впливала на щоденний рівень комфорту проживання. 24 Канал зазначає, що підйом на третій поверх вимагав більше зусиль, ніж на перший чи другий, проте це ще не перетворювалося на виснажливий щоденний ритуал. Це було особливо помітно, коли люди поверталися додому з обтяжливими сумками, дитячим візком або іншими речами.
Водночас помешкання вже розташовувалося на достатній висоті над рівнем землі. Його мешканці менше сприймали розмови біля входу, різкі звуки дверей, гул автомобілів та загальний рух біля будинку. Отже, третій поверх забезпечував більше спокою порівняно з нижніми квартирами, але при цьому позбавляв незручностей, які часто асоціювалися з житлом під самою покрівлею.
Температурний фактор також відігравав ключову роль. Центральні поверхи будівлі, як правило, менше потерпали від холоду, що йшов від підвалу, та спеки, що виходила від даху. Внаслідок цього в квартирі могло підтримуватися більш комфортне мікроклімат як у зимовий, так і в літній періоди.
Які недоліки мали квартири на першому та останньому поверхах
Перший поверх мав очевидну перевагу: відсутність необхідності підніматися сходами. Однак за цю зручність мешканці часто сплачували іншими побутовими незручностями. У таких квартирах частіше відчувався холод і підвищена вологість від підвальних приміщень, могли проникати сторонні запахи, а під вікнами спостерігався посилений шум від перехожих та звуки від вхідних дверей під’їзду.
Останній поверх також не завжди вважався найбажанішим. Влітку квартири, розташовані безпосередньо під дахом, могли значно сильніше перегріватися. А під час опадів, чи то дощу, чи то танення снігу, виникав ризик протікання покрівлі. У старих будовах це могло бути не поодинокою неприємністю, а проблемою, що повторювалася після кожної негоди.
Чому середні поверхи цінуються і сьогодні
У сучасніших будівлях багато згаданих раніше побутових проблем вже не є такими гострими: наявні ліфти, удосконалені інженерні системи та більш надійні покрівлі. Проте логіка вибору оптимального поверху значною мірою залишилася подібною.
Найбільш зручними, як правило, вважаються помешкання, розташовані між першим і передостаннім поверхами – тобто з третього по восьмий. Ці квартири продовжують бути найпопулярнішими та найдорожчими на сучасному ринку нерухомості.
Такі помешкання краще зберігають тепло взимку та повільніше нагріваються влітку, оскільки з обох боків їх оточують інші квартири. Завдяки цьому мешканці можуть заощаджувати на витратах щодо опалення та кондиціонування повітря.