Врятувати маєток 1912 року та 10 тисяч експонатів Репортаж 14.07.2026 10:41 Укрінформ
У Харкові розпочато першочергові роботи з протиаварійного захисту та консервації будівлі художнього музею
Минув майже місяць від російського удару по Харківському художньому музею, і днями на будівлі – пам’ятці архітектури місцевого значення – розпочалися першочергові консерваційні заходи. Який стан об’єкта, чи можливо його врятувати, скільки експонатів втрачено назавжди та чи зможе музей відновити свою діяльність – аналізуємо у публікації Укрінформу.
БУДІВЛЮ ЗАКОНСЕРВУЮТЬ ПРАЦІВНИКИ ДСНС
Запах після пожежі всередині вже не такий сильний. У деяких приміщеннях віє протягами – там вибиті вікна, а з другого поверху видно небо. Внаслідок російської атаки «шахедом» 14 червня дах повністю зруйновано. Про те, що це був музей, нагадують таблички «Початок експозиції» та порожні рами від картин.
Вогонь з даху поширився і на деякі приміщення.
«Будівля початку минулого століття, звісно, дерев’яні перекриття, дерев’яні перегородки. Вона могла дуже швидко згоріти повністю, якби не робота наших рятувальників. Дяка їм. Будемо дуже сподіватися, що будівлю відновлять», – говорить заступник директора з господарчої частини Сергій Шаповал.
Сергій Шаповал
Він обіймає свою посаду з 2023 року: «Я в 2022-му прийшов як волонтер – допомагав, як то кажуть, розгрібати (наслідки пошкоджень, – ред.). Бо я будівельник за освітою. А потім запропонували мені офіційно влаштуватися. От і розгрібаю досі».
Заступник директора демонструє один зі шматків металу, що лежить на підлозі: це залишок покрівлі. На понівеченому вогнем матеріалі видно ще й отвори – це від уламків. «Такі елементи тут валялися по всьому поверху», – каже Шаповал.
Від початку повномасштабного вторгнення музей постраждав утретє – і цього разу найсерйозніше. Цей «приліт» нівелював усі зусилля щодо відновлення будівлі, адже проводилися часткові ремонтні роботи: замінювали вікна, підремонтували дах, оновили інженерні мережі, облаштували нові системи відеоспостереження та пожежної безпеки.
Олег Синєгубов
Основний висновок експертів – конструктив будівлі збережено, запевняє начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Тендер на консервацію вирішили не оголошувати, всі роботи виконують співробітники ДСНС.
«Це узгоджена позиція з міністром внутрішніх справ, за що я дуже дякую – за підтримку Харківщини. Ми залучили підрозділи ДСНС. Знову ж таки, чому? Вони працюють дуже швидко. Тому що проєкт щодо консервації розробляти, а далі тендер – це досить довго. Ми не можемо чекати, тому що об’єкт культурної спадщини просто руйнуватиметься. Якщо робити через тендери, то ми, можливо, лише наприкінці цього року могли б технічно й юридично розпочати виконання робіт. Ми забезпечуємо будівельними матеріалами, виконують рятувальники. На першому етапі маємо повністю закрити дах. Далі – позакриваємо віконні прорізи», – каже Синєгубов.
Артем Астахов
Роботи на будівлі розпочалися 10 липня. Як розповів начальник обласного управління ДСНС Артем Астахов, допомагати харківським колегам приїхали рятувальники з міжрегіонального центру швидкого реагування «Суми».
«Прибули 20 співробітників, чотири одиниці техніки. Ми плануємо протягом двох тижнів повністю провести роботи з консервації. Знову ж таки, з урахуванням безпекової складової», – сказав Астахов.
Рятувальники вже демонтували залишки даху та спустили значну їх частину з другого поверху. Вивезли вже 12 тонн будівельного сміття. Невдовзі розпочнуться, власне, консерваційні роботи.
«Ми, безумовно, працюємо у взаємодії з фахівцями будівельної галузі. Вони нас консультують щодо порядку проведення консервації. Проблемних питань тут жодних немає», – додав Астахов.
УСІ МУЗЕЙНІ ПРЕДМЕТИ З БУДІВЛІ ВИВЕЗЛИ
Загалом в експозиціях та у фондах художнього музею до війни було 26 тисяч предметів. Найцінніші евакуювали ще у 2022 році, як і з інших закладів, запевняють в обладміністрації.
Станом на 11 червня в Харкові залишаються ще понад 10 тисяч об’єктів культурної спадщини з художнього музею.
Олександр Костін
«З цієї будівлі вони вивезені у безпечніші місця, – розповів заступник директора департаменту культури та туризму Харківської ОВА Олександр Костін. – Надалі триватиме процес їх евакуації, відповідно до постанови Кабінету міністрів (прийнята у лютому 2026 року, передбачає систему черг евакуації культурних цінностей – І, ІІ та ІІІ; до того рішення приймалися Мінкультом та обласними військовими адміністраціями по ситуації. – Ред.)».
За словами Костіна, кількість експонатів, пошкоджених чи втрачених внаслідок удару та гасіння пожежі, становить менше 200.
«Одразу після «прильоту» в нас була оцінка – близько тисячі пошкоджених предметів. На сьогодні, після оцінки реставраторів ми можемо сказати, що, на щастя, ця цифра значно менша. Йдеться про близько 100 предметів з графіки радянського періоду та 30 предметів живопису того ж часу. Також постраждали предмети з фонду тимчасового зберігання, тобто це предмети з приватних колекцій, передані до музею на зберігання та експонування ще до війни. Це близько 50 одиниць. Передусім ідеться про замокання. Незворотні втрати складуть орієнтовно 30-50 одиниць – здебільшого графіка», – розповів посадовець.
УДАР – ПО БУДІВЛІ, КУЛЬТУРІ ТА ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТЦІ
Архітектор-реставратор Віктор Дворніков наслідки удару по музею називає тяжкими. Окрім знищеного даху, йдеться про температурний вплив та заливання водою.
«Всі дерев’яні конструкції – і перегородки, і перекриття між першим і другим поверхами – потребуватимуть дуже серйозної реставраційної роботи», – вважає фахівець.
До повномасштабного вторгнення фасад будівлі зберігся у майже первісному стані (зводилася у 1912-1914 роках). Усередині частково залишалися автентичні інтер’єри.
«Там, звісно, була реконструкція у радянський час, але в цілому підтримувався добрий стан будівлі. Сьогодні ми бачимо, що, по-перше, є фрагментарна руйнація фасаду в місці влучання дрона, знищено дах. І йдеться про структурні пошкодження, бо такий удар не може пройти безслідно – виникають усередині тріщини, до того ж була пожежа», – каже Дворніков.
Музей розміщувався у маєтку, що належав Івану Ігнатищеву – купцю першої гільдії, власнику пивоварного заводу, гласному міської думи, почесному громадянину Харкова. Проєкт він замовив у відомого архітектора Олексія Бекетова. Це знакова постать, яка, як вважається, багато в чому сформувала обличчя Харкова, його нинішньої центральної частини.
Перебування у будинку різних радянських установ призвело до значних втрат оздоблення, ліпного декору. Та прикраси на головному фасаді залишилися – це герми з дівочими головами, вітраж, а ще путті – крилаті немовлята, притаманні мистецтву ренесансу і бароко, які збирають хміль.
«Помпезність цього маєтку показує, нагадує, що в Харкові дійсно жили впливові, заможні – і не просто заможні, а відповідальні – підприємці, які фактично творили це місто, і з таким розмахом будували собі – це складно назвати маєтком – це більше палац», – зауважує Дворніков.
Він наголошує: росіяни вдарили не стільки по самій будівлі, як по культурі та пам’яті.
«Сама будівля – визначна пам’ятка, навіть не з точки зору унікальності її архітектури, а її культурного значення для Харкова. Це музей, і це колекція – харківська, яка здатна впливати на формування нових поколінь містян, передаючи цю локальну культуру. У цьому дуже важливе її значення. Тобто маємо руйнацію цієї інституції. Музей у найближчі кілька років – це ще в кращому випадку – не зможе відновити свою роботу», – говорить Дворніков.
ПОТРІБНЕ БОМБОСХОВИЩЕ ДЛЯ ПРЕДМЕТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
За словами начальника ОВА Олега Синєгубова, проєкт відновлення будівлі замовлятимуть вже зараз, паралельно з консервацією профільний департамент готує документи на такий тендер. Однак в умовах щоденних обстрілів Харкова реконструкцію не проводитимуть.
«Дуже складне питання. Ми зараз не говоримо про відновлення – потрібно зберегти те, що є. Далі розроблятимемо проєкт, розумітимемо, скільки коштуватиме повне відновлення цієї будівлі, чи можна її відновити в тому вигляді, в якому вона перебувала до ворожого ураження. Після цього дивитимемось, де шукати гроші. Звичайно, на першому етапі це державний і місцевий бюджети, далі – можливо, міжнародних партнерів залучимо, але це вже після завершення бойових дій або війни».
На запитання кореспондента Укрінформу, чи шукатимуть тимчасове приміщення для роботи музею в якомусь хоча б обмеженому форматі, керівник обладміністрації відповів так: «Залишається ще понад 10 тисяч об’єктів. І кожен із них становить культурну спадщину – Харківщини перш за все. Думатимемо, яким чином забезпечити навіть в умовах війни функціонування, щоб наші люди мали доступ до цих об’єктів».
Синєгубов розповів, що область вже має проєкт сховища саме для музейних предметів – на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу.
«Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки що неможлива. Для реалізації проєкту розраховуємо на виділення державної субвенції. Попередня кошторисна вартість – 250 мільйонів гривень. Ми вже направили листи до уряду з такою пропозицією. Звичайно, обмежене фінансування – ми все розуміємо. Далі, можливо, залучатимемо міжнародних партнерів до реалізації цього проєкту. Однак на першому місці у нас діти – підземні школи, дитячі садочки», – каже начальник ОВА.
Він додав, що в музеях досі є цінні експонати, евакуювати які неможливо.
«Є ті об’єкти культурної спадщини – навіть першої черги, які навіть чіпати не можна. Тому що при транспортуванні є дуже великі ризики їх пошкодження. Вони у нас зберігаються – не вказуватиму, де. Якби в тих будівлях, де вони зберігаються, були передбачені повноцінні бомбосховища, звичайно, ми б їх спустили. Але їх немає», – каже Синєгубов.
Фото авторки
Історія Культура Культурна спадщина Музей Харків Синєгубов Відбудова Пошкодження