Чи справді в Україні знесуть 30 тисяч аварійних будинків / Pexels
У мережі поширилася інформація, нібито в Україні планується демонтаж 30 тисяч аварійних багатоповерхівок. Олена Шуляк роз’яснила походження цієї цифри та реальні пропозиції щодо вирішення проблеми таких будівель.
Чи справді в Україні знесуть 30 тисяч аварійних будинків
Масштабний знос 30 тисяч аварійних багатоповерхівок в Україні не передбачається. Олена Шуляк охарактеризувала інформацію про таке знесення як маніпулятивну, зазначивши, що немає намірів демонтувати всі ці будівлі для подальшого спорудження нового житла.
Станом на 2019 рік в Україні було обліковано понад 30 тисяч будинків, які перебувають у стані, непридатному для проживання. Ця кількість відображає загальну кількість таких споруд, а не план їх знесення.
Серед багатоповерхівок, визнаних аварійними, є будівлі різних років побудови. Деякі з них були зведені ще до 1919 року, проте аварійними визнавали й значно сучасніші споруди. До цієї загальної цифри включено навіть окремі будинки, споруджені у період з 2010 по 2015 рік.
Шуляк також підкреслила, що державний бюджет не має достатніх коштів для демонтажу десятків тисяч будинків та спорудження на їхньому місці нових. Ресурсів бракує навіть для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій.
Що пропонують робити з аварійним житлом
До кожного аварійного будинку необхідно застосовувати індивідуальний підхід. Слід визначати, які саме ремонтні роботи чи реновація потрібні в кожному конкретному випадку, а не зводити всю проблему лише до демонтажу.
Важливою складовою цієї роботи має стати термомодернізація. Вона покликана допомогти будівлям успішно пройти складні опалювальні сезони. В умовах повномасштабної війни енергоефективність, енергетична незалежність та безпека житла набули особливого значення.
Проблема накопичувалася роками. Ремонт будинків проводився недостатньо, а капітальні відновлення здійснювалися вкрай рідко. Місцева влада часто вважала, що відповідальність за це лежить на власниках квартир, що призводило до зростання рівня аварійності.
У Верховній Раді вже було ухвалено в першому читанні законопроєкт, який має встановити порядок взаємодії з такими будівлями: хто і як прийматиме рішення, які будуть дії місцевої влади, як залучатимуть інвесторів та за яких умов будинок зможе потрапити до програми реновації.
Нагадаємо, що хрущовки в Україні споруджувалися як тимчасове житло з розрахунковим терміном експлуатації приблизно 20-25 років. Однак через економічну кризу 1990-х, брак фінансування та процес приватизації квартир, масштабне знесення або реновація так і не були здійснені.