Чому іпотека в Росії стала боргом на все життя / Pexels
В Росії дедалі більше громадян змушені сплачувати іпотечні зобов’язання майже до завершення свого життя. За даними Служби зовнішньої розвідки України, частині позичальників доведеться погашати кредит вже будучи на пенсії.
Чому іпотека в Росії перетворилася на борг до кінця життя
За підсумками 2025 року майже кожна п’ята іпотечна позика в РФ буде остаточно погашена, коли позичальнику виповниться від 70 до 75 років. Водночас, як зазначає СЗРУ, середня тривалість життя в країні становить 73,4 року.
Для чоловіків ситуація виглядає ще складнішою, адже їхня середня тривалість життя становить 68,5 року. Для жінок цей показник складає 78,5 року.
За минулий рік російські банки видали загалом 966 тисяч іпотечних кредитів. Приблизно 65% від усіх позик мають бути остаточно погашені вже після досягнення позичальником 60-річного віку. Частка таких кредитів неухильно зростає.
Причинами такої тенденції є високі процентні ставки та низький рівень доходів населення. Ринкова ставка за іпотекою сягає близько 19% річних, що змушує росіян розтягувати виплати на десятиліття. Навіть пільгові кредити під 6% часто оформлюються на максимальний можливий термін – до 30 років.
За квартиру вартістю 6 мільйонів рублів щомісячний платіж за пільговою ставкою та 30-річним терміном складе близько 36 тисяч рублів. Однак, середня пенсія в Росії не перевищує 22-25 тисяч рублів, що робить таку виплату критичною для пенсіонерів.
Заступник голови комітету Держдуми з економічної політики, Михайло Делягін, назвав російську іпотеку “бомбою уповільненої дії”. Він також визнав, що чинна система працює переважно в інтересах банківських установ та великих забудовників.
В умовах існуючих проблем з іпотекою, Кремль розглядає альтернативну модель – довгострокову оренду житла з можливістю її передачі у спадок. Однак, у такому випадку, житло не перейде у власність родини; діти матимуть лише право продовжувати його орендувати.
Нагадаємо, будівельний сектор Росії також переживає значний спад. Обсяги будівельних робіт та введення житла в експлуатацію скорочуються, продажі знижуються, а майже половина новобудов здається із запізненням.