Чому у СРСР ванну ставили на кухні / Колаж 24 Каналу
Сьогодні важко уявити помешкання, де ванна кімната розташована поруч із варильною поверхнею чи кухонними шафами. Однак, у будівлях, зведених за часів СРСР, особливо у так званих “сталінських” будинках, подібне планування не було дивиною. Це рішення не було пов’язане з дизайнерськими новаціями – воно зумовлювалося тогочасними інженерно-технічними можливостями та житловими умовами.
24 Канал з’ясував причини розміщення ванни на кухні в радянську епоху.
У чому причина такого рішення?
- Відсутність окремого санвузла
Розміщення ванни на кухні було вимушеним компромісом, що дозволяв забезпечити мешканців хоча б мінімальними побутовими зручностями. Історик, доктор історичних наук Мирослав Борисенко в інтерв’ю “Локальній історії” зазначає, що у першій половині XX століття житлова криза в СРСР була настільки гострою, що влада прагнула якнайшвидше забезпечити громадян житлом, навіть якщо це означало відмову від звичного рівня комфорту.
За його словами, індивідуальні квартири з власною кухнею та санвузлом тривалий час залишалися недосяжною розкішшю для багатьох домогосподарств. Натомість кухня вже мала підведення води, каналізаційну систему та вентиляцію, тому саме там найпростіше було встановити ванну. Крім того, після завершення Другої світової війни в СРСР спостерігався гострий дефіцит житла. Головним завданням було якнайшвидше надати людям помешкання, тому питання комфорту часто відсувалося на другий план. У зв’язку з цим, архітектори обирали найпростіші та найменш витратні рішення.
Ванна на кухні / Фото із соціальних мереж
- Наявність газової колонки
Ще однією причиною такого розташування стало забезпечення гарячою водою. У багатьох помешканнях централізоване гаряче водопостачання було відсутнє, тому для нагрівання води використовували газові колонки. Їх, як правило, встановлювали саме на кухні, де вже були прокладені газові комунікації. Відтак, ванну часто розміщували поблизу, щоб скоротити довжину труб і полегшити монтаж системи. Масове виробництво газових колонок у СРСР розпочалося в середині 1950-х років, коли вони стали типовим елементом житлових будинків без централізованого гарячого водопостачання.
Чи були такі квартири поширеним явищем?
Ванна на кухні траплялася не у всіх радянських будівлях. Найчастіше таке планування можна спостерігати у ранніх “сталінках” або малоповерхових будинках, де не вистачало площі для облаштування окремого санвузла. Згодом, з появою “хрущовок”, архітектори почали проєктувати компактні об’єднані ванні кімнати. Вони були дуже невеликими, проте вже давали змогу відокремити кухню від санітарної зони. Саме такі помешкання поступово стали стандартом у масовому житловому будівництві.
Чому сьогодні таке рішення практично не зустрічається?
На щастя, сучасні будівельні норми передбачають наявність окремих санвузлів, а перенесення ванни на кухню у переважній більшості випадків неможливе без складного процесу узгодження. Окрім того, сучасні помешкання мають інші вимоги до вентиляції, гідроізоляції та інженерних мереж.
Тому ванна на кухні сьогодні сприймається як цікава історична особливість радянської архітектури, яка нагадує про часи, коли головним пріоритетом було забезпечити людей житлом, а не створити максимально функціональне планування.