- 1 Важливість морського експортного каналу для України
- 2 Зростання кількості атак на портову інфраструктуру та судна
- 3 Наслідки припинення роботи українських портів
- 4 Чи зможуть альтернативи замінити морський шлях
- 5 Як держава може підтримати аграрний сектор
- 1 Важливість морського експортного каналу для України
- 2 Зростання кількості атак на портову інфраструктуру та судна
- 3 Наслідки припинення роботи українських портів
- 4 Чи зможуть альтернативи замінити морський шлях
- 5 Як держава може підтримати аграрний сектор
У липні Росія активізувала обстріли портів Одещини та цивільних суден, намагаючись зупинити морський експорт агропродукції. Неможливість використання “зернового коридору” в Чорному морі завдає значних збитків аграріям, для яких цей шлях є життєво важливим.
Офіційна влада заспокоює, заявляючи про складну, але не критичну ситуацію та наявність альтернативних шляхів. Однак настрої серед аграріїв далекі від оптимістичних, адже вони одночасно стикаються з труднощами морського експорту та стрімким зростанням цін на пальне.
24 Канал поспілкувався з експертами щодо стану українського агробізнесу та з’ясовує, чому припинення морського експорту зерна може стати серйозним викликом для галузі та які існують шляхи для пом’якшення кризи.
Важливість морського експортного каналу для України
Для українського аграрного сектора морський шлях експорту є ключовим, адже через нього транспортується переважна більшість продукції на міжнародні ринки. Таку думку в коментарі 24 Каналу висловив аналітик УКАБ Максим Гопка.
Згідно з наведеними експертом даними, у першому півріччі 2026 року 88,4% усіх агрокультур з України було експортовано морем. Йдеться про 24,6 мільйона тонн зернових, олійних культур та продуктів їхньої переробки.
Найбільший обсяг вантажів пройшов через порт Чорноморськ – приблизно 10,9 мільйона тонн. Порт Південний обслужив 8,3 мільйона тонн, а порт Одеси – 4,9 мільйона тонн.
Максим Гопка
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу
Система портів Великої Одеси слугує основним хабом перевалки, від стабільної роботи якого залежить майже вісім із десяти тонн експортної продукції в першій половині 2026 року. Морська логістика є суттєво ефективнішою та економічно вигіднішою порівняно з будь-якими альтернативними шляхами, що стимулювало експортерів активно її використовувати.
Розуміючи цю особливість українського агроекспорту, Росія намагається заблокувати морський канал збуту зерна, щоб завдати ще більшої шкоди економіці. У 2022 році вона вже вдавалася до подібних дій, майже на пів року перекривши всі торговельні шляхи в Чорному морі. Блокада була припинена після укладення угоди про безпечний коридор за посередництва ООН і Туреччини.
Нині Росія вдається до подібного сценарію в розпал жнивної кампанії, коли українські аграрії потребують валютного виторгу для наступної посівної та вільного складського простору для нового врожаю.
Експерт з питань аграрної політики Денис Марчук у коментарі 24 Каналу зазначив, що ситуація з морським експортом є складною, оскільки надходження суден до портів Великої Одеси припинилося через російські обстріли.
Денис Марчук
Експерт із питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Відсутність суден призводить до скорочення відвантажень і, відповідно, до падіння цін усередині країни. Тривають жнива, до того ж у нас залишаються значні перехідні залишки минулого сезону, які також тиснуть на складські потужності та ціни. Їх обсяг становить близько 10 мільйонів тонн.
При різкому зменшенні логістичних можливостей рекордні залишки минулорічного врожаю створюють ризики для зберігання нового зерна. У Міністерстві аграрної політики повідомили, що у разі продовження затримок з експортом планують звернутися по допомогу до міжнародних партнерів. Мета – забезпечити додаткові потужності для зберігання 10-12 мільйонів тонн зерна.
Зростання кількості атак на портову інфраструктуру та судна
Протягом повномасштабної війни Росія не припиняла завдавати ударів по українській портовій інфраструктурі. Адміністрація морських портів України підрахувала, що з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або частково зруйнувала 1 002 об’єкти портової інфраструктури та 221 цивільне судно. Внаслідок атак постраждали 283 цивільні особи.
Інтенсивність російських ударів по портовій інфраструктурі значно зросла в липні. Лише за перші два тижні місяця було зафіксовано 23 обстріли українських портів та 17 атак на цивільні судна. В результаті цих ударів загинули 11 людей, ще семеро отримали поранення.
У другій половині липня терор продовжився. Внаслідок атаки на торгове судно, завантажене кукурудзою, під прапором Гвінеї-Бісау загинули 9 членів екіпажу та український лоцман.
Через погіршення безпекової ситуації, власники суден припинили їхнє направлення до українських портів. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, ще 21 липня до портів заходили 4-5 суден, однак уже 22 липня рух було зупинено.
У зв’язку з посиленням обстрілів, вартість фрахту суден зросла майже вдвічі. Як зазначає аналітик Максим Гопка, плата за перевезення вантажів зросла до понад 40 доларів за тонну. Таке подорожчання доставки ускладнює подальші експортні можливості країни.
Наслідки припинення роботи українських портів
На проблеми зі збутом відреагували ціни на зерно всередині країни. Експерт Денис Марчук зазначає, що товаровиробники отримують дуже низькі пропозиції за ранні зернові культури, збір яких зараз активно триває. Це відбувається на тлі дорожчої посівної через весняну паливну кризу та нової хвилі зростання цін під час жнивної кампанії.
Потрібно молотити й косити, адже поле не може простоювати. Воно не може чекати місяць. Зараз, під час спеки, необхідно оперативно проводити жнива для зернових культур. Тому [аграрії, – 24 Канал] змушені продавати за зниженими цінами, щоб отримати хоча б оборотні кошти для закупівлі пального,
– пояснює заступник голови ВАР.
Деякі аграрії почали запасатися пальним ще у травні, проте через воєнні загрози не йдеться про великі обсяги. В кінцевому підсумку, необхідність закуповувати пальне збільшить собівартість продукції.
Найбільший тиск через цю ситуацію відчуває малий агробізнес. Власники великих та середніх підприємств можуть дозволити собі притримати продукцію й почекати. Малі ж фермери, не маючи достатніх систем зберігання та фінансових резервів, змушені продавати залишки, навіть собі в збиток. Їм потрібні кошти для погашення кредитів та підготовки до осінньої посівної.
За попередніми оцінками Мінекономіки, втрати валютної виручки через блокаду портів Одещини у другій половині червня могли сягнути 900 мільйонів доларів щомісяця.
За підсумками липня очікується суттєве падіння морського експорту. Згідно з прогнозами аналітика УКАБ Максима Гопки, обсяги липня складуть 2,8-3 мільйони тонн, що на 30% менше показників червня. У серпні ситуація може стати ще критичнішою за умови повного припинення експорту через глибоководні порти Великої Одеси.
Чи зможуть альтернативи замінити морський шлях
Україна має альтернативні логістичні маршрути для експорту агропродукції, включаючи річкові перевезення через порти Дунаю, залізничні та автомобільні сполучення, а також поромні переправи.
Завдяки повній мобілізації цих шляхів Україна здатна досягти максимального рівня експортної спроможності до 3,7 мільйона тонн на місяць, що підтверджується досвідом попередніх років. Зокрема, лише дунайські порти здатні перевалювати до 2,4 мільйона тонн продовольства,
– зазначає аналітик.
Водночас він визнає, що ці альтернативи не можуть повністю замінити глибоководні порти з низки причин:
- Пропускна спроможність цих шляхів кілька років не використовувалася на повну потужність. У першому півріччі 2026 року всі альтернативні маршрути забезпечили експорт 2,7 мільйона тонн, тоді як морські порти – 24,6 мільйона тонн. Їхнє максимальне щомісячне навантаження – до 3,7 мільйона тонн на місяць – поступається середнім обсягам морської перевалки, які у 2024 році становили близько 4,43 мільйона тонн щомісяця.
- Миттєвий перехід на ці маршрути неможливий. Цей процес вимагає часу для масштабування.
- Переорієнтація на альтернативні шляхи призводить до збільшення логістичних витрат.
- Існують ризики транспортного колапсу, наприклад, через накопичення вагонів-зерновозів і тривалі простої на залізниці.
Додаткові проблеми створює найнижчий за останні 30 років рівень води в Дунаї. Це суттєво обмежує завантаження барж, які курсують між українськими портами Рені та Ізмаїл і румунською Констанцою.
Автомобільна логістика значно здешевлює експорт зерна, зокрема з урахуванням суттєвого подорожчання пального в липні. Станом на 24 липня середня ціна дизельного палива в Україні, за даними Консалтингової групи А-95, зросла до 85,23 гривні за літр (+2,23 гривні за день). Експерти прогнозують можливе подальше підвищення вартості пального.
Як держава може підтримати аграрний сектор
За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, потенціал стійкості України в умовах блокади портів у Чорному морі становить два-три місяці.
Надалі, якщо ситуація не вирішиться, ми дійсно повернемося до режиму 2022 року, коли буде відсутність обігових коштів, переповнені склади, і країни не отримають вчасно українську продукцію, що призведе до світового продовольчого загострення та зростання цін. Ціни вже зараз зростають. З часом це стане ще більш відчутним,
– прогнозує експерт.
Для врегулювання ситуації з обстрілами цивільних суден Україна звернулася до Організації Об’єднаних Націй із запитом на проведення термінового засідання 27 липня. Однак складно передбачити, чи вдасться таким чином вплинути на країну-агресора.
На думку Дениса Марчука, якщо проблему не вдасться вирішити, слід шукати шляхи виходу з кризи. Серед можливих заходів підтримки аграріїв експерт називає:
- податкові канікули для товаровиробників та реструктуризація кредитів, що допомогло б аграріям за умов нестачі фінансових ресурсів;
- кредитування під заставу зерна, яке зберігається на складах, для забезпечення осінньої посівної;
- перегляд критеріїв критичності підприємств, пов’язаних з фінансовим обігом, у бік їхнього пом’якшення: через проблеми з реалізацією продукції фінансовий обіг зменшуватиметься, що призведе до втрати можливості бронювання працівників та продовження діяльності.
Аналітик Максим Гопка зазначає, що аграріям варто вже зараз готуватися до форс-мажорних обставин і планувати зберігання частини нового врожаю (особливо кукурудзи) в альтернативних сховищах або полімерних рукавах.