class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″> 
У наступному кварталі банківська ситуація буде визначатися передусім загальними економічними тенденціями та політикою Нацбанку, спрямованою на зміцнення гривні та забезпечення стабільності валютного ринку.
Про це повідомив Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ та віцепрезидент Асоціації українських банків.
За оцінкою банкіра, другий квартал може виявитися складним не лише через загальну невизначеність, спричинену воєнними діями. Значним зовнішнім фактором залишатиметься розвиток подій на Близькому Сході, адже нове військове загострення вже впливає на вартість енергоресурсів. Особливо це стосується пального, зростання цін на яке традиційно призводить до подорожчання товарів та послуг в Україні, оскільки прямо впливає на витрати, пов’язані з транспортуванням, виробництвом та наданням багатьох послуг. Щодо інфляційних процесів, то він вважає, що завдяки своєчасним коригуванням монетарної політики Національного банку вдасться дещо уповільнити темпи зростання цін.
Банкір відзначив, що з початку березня, у зв’язку зі значним подорожчанням пального, інфляційний тиск суттєво посилився. Так, за березень ціна на бензин А-95 зросла приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне подорожчало більш ніж на 36%. З огляду на це, він не виключає можливості підвищення облікової ставки Національним банком України до 16% вже у квітні. Таке рішення матиме на меті не тільки стримування цінового тиску, але й стане важливим запобіжником подальшої девальвації національної валюти. За його розрахунками, загальний рівень інфляції у другому кварталі не перевищить 1,8-2%, що дозволить зберегти річний показник у межах 8-8,5%. Він навів дані, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні на 0,7%, у травні на 1,3%, а в червні на 0,8%.
“Залежно від внутрішніх економічних та геополітичних чинників, з квітня по червень включно очікується пік інфляційного напруження. Якщо торік ключовими причинами прискорення інфляції були зростання вартості сировинних товарів, підвищення попиту на продовольство, а також вплив цін на паливно-мастильні матеріали на споживчі ціни, то цього року головна увага буде прикута саме до вартості пального, адже його значне здорожчання майже миттєво позначилося на рівні цін”, — поділився Сергій Мамедов.
Водночас він підкреслив, що навіть у випадку деякого заспокоєння міжнародної ситуації, ціни на пальне найближчими місяцями, ймовірно, залишатимуться на високому рівні. Це пов’язано з тим, що інерція економічної та геополітичної невизначеності зберігатиметься.
“Частково це можна розглядати як індикацію того, що економічна ситуація в Україні неминуче враховуватиме не лише внутрішні складні умови, але й зовнішні обставини. Високі ціни стимулюють зростання вартості продуктів харчування, логістичних послуг тощо — це очевидно”, — зазначив Сергій Мамедов.
Ще одним важливим фактором, що впливатиме на стан економіки, є, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття витрат державного бюджету воєнного часу. Він нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік потреба у зовнішній підтримці оцінюється у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. При цьому одним із ключових джерел такої підтримки має стати схвалений Європейським Союзом кредит на 2026–2027 роки обсягом 90 млрд євро. Однак, незважаючи на політичне рішення ЄС, цей кредит фактично залишається заблокованим через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила стабільно, передбачувано і в повному обсязі, адже від цього значною мірою залежить макрофінансова стійкість держави, рівновага валютного курсу та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, — наголосив Сергій Мамедов.
Стосовно депозитних та кредитних програм, банкір вважає, що банки продовжать орієнтуватися на рівень облікової ставки, яка формує вартість грошей на ринку. Стратегічно ж, Національний банк, ймовірно, шукатиме баланс між стимулюванням депозитної активності, що знижує тиск на валютний ринок, та необхідністю підтримувати кредитування економіки.
Потенційне підвищення облікової ставки до 16% вплине на ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Це стане одним із ключових орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть збільшитися до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції знову перевищити 17% річних.
Згідно з даними Національного банку України, у лютому обсяг гривневих депозитів фізичних осіб збільшився на 1,2%, або приблизно на 4,1 млрд грн, досягнувши позначки майже 350 млрд грн. З них майже 70% становлять вклади у національній валюті, що може свідчити про високий рівень довіри громадян саме до гривневих вкладів як інструменту збереження коштів.
Незважаючи на очікування економічно напружених місяців, банкір рекомендує звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дозволять громадянам отримати оптимальний дохід, що значно перевищуватиме інфляційні прогнози.
“За попередніми оцінками, гривневі вклади не тільки зможуть проіндексувати заощадження громадян, але й дозволять отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%”, — зазначив Сергій Мамедов.
Щодо кредитування, банкір прогнозує, що комерційні банки зосередяться на підтримці поточного рівня ставок, одночасно активно розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів для бізнесу. Він нагадав, що частка таких програм у структурі кредитування становить близько 60-65% від загального обсягу. Їхня ключова перевага полягає в тому, що ставки за ними на 1-2 відсоткових пункти нижчі за середньоринкові.
“Звісно, прискорення інфляції створює виклики для кредитування. Адже зараз український бізнес в умовах війни та повної невизначеності практично не в змозі забезпечувати ставки, вищі за 20-22% річних. Саме тому банки активніше шукатимуть взаємовигідні партнерства з виробниками та постачальниками комерційного транспорту, верстатів та іншого бізнес-обладнання, аби запропонувати ставки, що не перевищують 17-18% річних”, — вважає він.
Важливим фактором розвитку кредитування стане ефективна реалізація державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу й ОСББ, які надають можливість отримати беззаставні кредити під 0% на перший рік позики.
“Державні кредитні програми, з одного боку, стимулюють розвиток кредитування, оскільки держава бере на себе значну частину кредитного навантаження, а з іншого — це можливість вирішення нагальних потреб громадян незалежно від ситуативних економічних обставин. Тому у другому кварталі кредитування буде забезпечене як партнерськими програмами банків і виробників основного бізнес-обладнання, так і державними кредитними програмами”, — підкреслив Сергій Мамедов.
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку в стратегічному контексті залишатиметься відносно передбачуваною, а коливання курсу не стануть несподіванкою для громадян. Насамперед, за словами експерта, завдяки режиму “керованої гнучкості”, Національний банк, як ключовий учасник валютного ринку, зможе ефективно протидіяти будь-яким перекосам у бік попиту. Зокрема, може активно застосовуватися механізм валютних інтервенцій, обсяги яких можуть сягати $3–3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме від поточних ризиків для курсової стабільності, рівня інфляції та обсягів міжнародних резервів.
“Вже зараз можна констатувати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних та геополітичних обставин, що майже завжди призводить до зростання попиту на валюту. Однак не варто очікувати, що курсові показники різко злетять угору або так само раптово впадуть. Національний банк уважно відстежуватиме ситуацію та буде готовий діяти відповідно до обставин”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Він припускає, що з квітня по червень включно гривня може ослабнути в межах 3,2-4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії та похідними процесами в економіці. За його прогнозом, протягом другого кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — в межах 51–52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за можливості, утриматися від панічного скуповування валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, з огляду на прибутковість, гривневі депозити можуть стати гідною альтернативою валютним заощадженням. По-третє, на піку курсових коливань ризик втратити частину коштів значно зростає: втрати на курсовій різниці можуть сягати до 5% від витраченої суми, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.
“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, адже він нівелює будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак, не варто забувати, що курсом валют неможливо компенсувати загальні економічні тренди. Тому курсова ситуація розвиватиметься в контексті економіки. Тобто Національний банк не буде утримувати курс штучно, не приховуватиме вплив цінового тиску. Водночас не слід очікувати, що регулятор повністю відпустить ринок, а курсові показники стануть неконтрольованими. Активний розвиток депозитів, дохідність яких значно перевищуватиме інфляцію, дозволить “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного прогресу”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) було засновано у 2007 році.
Станом на квітень 2026 року мережа банку налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу в умовах відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою uaAAA, а також рейтинг депозитів ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є фінансування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування та кредитування малого й середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування для МСБ “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк співпрацює з ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” і “ГрінДІМ”.
Банк бере участь у державній програмі “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до числа 17 найбільших українських банків, які підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Асоціації українських банків та Конфедерації будівельників України.
Дата: 13.04.2026