class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″> 
У другій половині року банківський сектор України має всі передумови для збереження стабільності та прогнозованості.
За умови ефективної монетарної політики Національного банку, банки продовжать функціонувати в зрозумілих ринкових умовах. Це сприятиме підтримці привабливих відсоткових ставок за гривневими депозитами та подальшому розвитку ключових напрямків кредитування.
Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір зазначає, що одним із визначальних факторів для банківської системи у другому півріччі залишатиметься інфляційний показник. Саме динаміка інфляції значною мірою визначатиме майбутні рішення Національного банку щодо облікової ставки, а відповідно — впливатиме на вартість залучення коштів для банків, дохідність депозитів та можливості для розширення кредитування.
Він навів дані, що за підсумками травня інфляція в Україні склала 0,9% місячних показників, а річний вимір сповільнився до 8,2%. На його думку, це все ще помітний ціновий тиск, проте вже нижчий, ніж за підсумками квітня, коли річна інфляція сягала 8,6%. За його прогнозом, у другому півріччі, за відсутності нових цінових шоків, інфляція може утримуватися в межах 8-9% річних, що загалом відповідає прогнозам НБУ.
“Нацбанк матиме підстави для збереження обережної, але відносно стабільної монетарної політики. Це означатиме мінімальні ризики раптових змін у депозитних ставках, більшу передбачуваність вартості ресурсів та кращі умови для поступового нарощування обсягів кредитування”, — підкреслив банкір.
Важливим чинником для банківського сектору стане динаміка на ринку пального.
Він нагадав, що в період з березня по травень включно середня вартість бензину А-95 збільшилася з 62,87 грн/л до 75,94 грн/л, або приблизно на 20,8%. Дизельне пальне за цей же період подорожчало з 62,69 грн/л до 86,05 грн/л, або близько 37,3%. Водночас у травні динаміка стала неоднорідною: А-95 продовжив зростати в ціні, додавши 3,55 грн/л до квітневого рівня, тоді як дизель після попереднього зростання демонстрував зниження на 2,02 грн/л.
“Ситуація на паливному ринку має ключове значення для банківського сектору, оскільки вартість пального впливає на собівартість бізнесу, витрати на логістику, платоспроможність позичальників, а також на споживчі ціни. Якщо у другому півріччі ринок пального уникне нових різких стрибків, то загальна ситуація залишиться більш-менш прогнозованою. Нацбанк не посилюватиме монетарні заходи, а банки зможуть і надалі пропонувати клієнтам вигідні умови як для заощаджень, так і для кредитування”, — зазначив банкір.
Другим важливим фактором залишатиметься міжнародна фінансова допомога Україні. Надходження коштів від партнерів, зокрема в межах кредитного пакета ЄС на 90 млрд євро для України на 2026-2027 роки, матиме значення не лише для бюджетної стабільності, але й для всієї фінансової системи.
“Регулярне зовнішнє фінансування дозволяє державі своєчасно виконувати соціальні, оборонні та інші життєво важливі видатки, підтримує міжнародні резерви та зменшує ризики надмірного тиску на валютний ринок”, — зауважив керівник ГЛОБУС БАНКУ.
Третім системним чинником залишатиметься війна. Руйнування енергетичної, виробничої та логістичної інфраструктури безпосередньо впливає на діяльність підприємств, витрати бізнесу, потребу в оборотному капіталі та інвестиції у власну енергостійкість.
“Війна щоденно створює нові ризики та виклики для економіки, і банківський сектор не може існувати поза реаліями заподіяної ворожої шкоди. Проте банки вже продемонстрували свою здатність ефективно функціонувати навіть у надскладних умовах. Тому нашим завданням на друге півріччя є не лише збереження надійності та довіри, але й, за можливості, розширення фінансових можливостей для громадян і бізнесу”, — наголосив Сергій Мамедов.
Дохідність депозитів
За оцінками Сергія Мамедова, за умови зваженої монетарної стратегії Національного банку, у другому півріччі суттєвих змін у депозитному сегменті не очікується. Банки залишатимуться зацікавленими у залученні гривневих коштів населення, тому ставки збережуться на достатньо привабливому рівні.
Очікується, що середня дохідність за гривневими депозитами становитиме:
- на 6 місяців — приблизно 14,5% річних;
- на 9 місяців — близько 14% річних;
- на 12 місяців — приблизно 14,5% річних.
При цьому в окремих банках за спеціальними депозитними пропозиціями максимальні ставки можуть перевищувати середньоринкові.
“Цілком імовірно, що гривневі депозити залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів заощадження для громадян. Вкладник може зафіксувати дохідність на визначений термін і водночас не брати на себе надмірних ризиків. Це особливо стосується депозитів на 6-9 місяців, які поєднують достатньо високу дохідність і прийнятну гнучкість”, — зазначив банкір.
Чи залишатимуться гривневі депозити вигідними
За словами експерта, доцільність використання гривневих депозитів у другому півріччі залежатиме від двох ключових показників: фактичної інфляції та динаміки курсу валют.
Водночас він підкреслив, що для громадян, які прагнуть зберегти можливість швидшого доступу до коштів, оптимальними можуть бути депозити на 6-9 місяців. Для тих, хто готовий зафіксувати дохідність на довший період, річні вклади можуть забезпечити більший фінансовий запас у разі помірного знецінення гривні.
Банкір навів граничні показники, за яких гривневі депозити можуть втратити свою перевагу порівняно з інфляцією або придбанням іноземної валюти.
Депозит на 6 місяців
При середній ставці 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків складе близько 5,6% за весь термін розміщення коштів. Гіпотетично, такий депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 6 місяців перевищить 5,6%. Якщо ж порівнювати його з придбанням долара за стартовим орієнтиром близько 45 грн/$, то валютна альтернатива зрівняється з депозитом у разі зростання курсу приблизно до 47,52 грн/$.
Депозит на 9 місяців
При середній ставці 14% річних чистий дохід після оподаткування становитиме близько 8,1% за термін вкладення. Відповідно, такий депозит втратить реальну прибутковість, якщо сукупна інфляція за 9 місяців перевищить близько 8,1%. У порівнянні з валютною альтернативою, пороговим стане курс долара на рівні приблизно 48,65 грн/$.
Депозит на 12 місяців
При середній ставці 14,5% річних чистий дохід вкладника після сплати податків становитиме близько 11,2% за рік. Отже, річний депозит почне втрачати реальну прибутковість, якщо річна інфляція перевищить близько 11,2%. Якщо порівнювати його з купівлею долара за курсом близько 45 грн/$, валютна альтернатива стане рівнозначною депозиту лише за умови зростання курсу приблизно до 50,04 грн/$.
“Математика депозитів у другому півріччі залишається достатньо переконливою. Навіть шестимісячний вклад під середню ставку 14,5% річних зберігатиме свою доцільність, якщо курс долара перебуватиме в прогнозованих межах 45-46 грн. Депозити на 9 і 12 місяців матимуть ще більший запас стійкості як до впливу інфляції, так і до потенційного курсового послаблення гривні”, — пояснив Сергій Мамедов.
Розвиток кредитування
На думку експерта, у кредитному сегменті значну роль відіграватимуть насамперед державні програми. Серед ключових державних інструментів залишаються програми “Доступні кредити 5-7-9%” для бізнесу, “єОселя” для громадян, які прагнуть придбати власне житло, та програми енергокредитування.
Водночас, як стверджує банкір, дедалі більшого значення набувають партнерські програми банків із виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу, а також спільні іпотечні програми банків із девелоперами. Саме такі механізми дозволяють підприємцям придбати необхідне обладнання й транспорт для розвитку справи, а громадянам — отримати житло на вигідніших умовах.
За оцінкою Сергія Мамедова, на даний момент сукупна частка кредитів, виданих за державними програмами, та кредитів за спільними програмами банків із партнерами розподілена майже порівну.
“Державні програми залишаються надзвичайно важливими, але паралельно активно розвиваються партнерські програми банків із виробниками, постачальниками та девелоперами. Саме конкуренція таких інструментів робить кредити доступнішими для клієнтів. Але для того, щоб банки могли кредитувати більше, їм потрібен капітал, резерви та передбачувані правила гри. Якщо надмірне податкове навантаження обмежуватиме ці можливості, це може стримати темпи кредитування як для бізнесу, так і для громадян”, — підкреслив експерт.
Він нагадав, що зараз триває дискусія навколо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків. На його переконання, разовий фіскальний ефект для бюджету може суперечити прагненню держави до активнішого розвитку кредитування.
“За підрахунками профільних асоціацій АУБ та НАБУ, якщо ставка податку на прибуток банків залишиться на рівні 50% у 2027 році, то українські банки можуть сплатити близько 20 млрд грн до бюджету. Водночас ці кошти потенційно могли б створити до 200-300 млрд грн кредитного ресурсу для економіки. Тому питання полягає не лише в тому, скільки може отримати бюджет від податкових відрахувань, але й у тому, який обсяг кредитування економіка може недоотримати у 2027 році”, — підкреслив банкір.
Ситуація на валютному ринку
Важливою передумовою для стабільної роботи банківського сектору у другому півріччі буде стан справ на валютному ринку.
За словами Сергія Мамедова, головним інструментом для збереження прогнозованої динаміки курсу залишатиметься режим “керованої гнучкості”. Його суть полягає в тому, що регулятор за необхідності згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій і не допускає різких неконтрольованих стрибків.
“Для банківського сектору курсова стабільність має фундаментальне значення. Вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та загальну довіру до гривневих інструментів. Режим “керованої гнучкості” вже довів свою ефективність, даючи змогу ринку адаптуватися до складних умов без різких валютних потрясінь”, — зазначив банкір.
Серед основних ризиків для курсу у другому півріччі він назвав можливе загострення безпекової ситуації, нові атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, потенційне погіршення ситуації на Близькому Сході, зростання попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск.
Водночас, за базового сценарію, який передбачає достатні обсяги міжнародної підтримки, контрольовану інфляцію, збереження активної ролі Національного банку та відсутність нових надзвичайних зовнішніх шоків, у другому півріччі 2026 року курс долара може перебувати в діапазоні 45,5-46,5 грн/$, а курс євро — в межах 52,5-53,5 грн/€.
“Очікується, що протягом другого півріччя курсові коливання будуть цілком передбачуваними, адже країна живе в умовах війни, значних бюджетних потреб і високої залежності від зовнішньої підтримки. Але, за прогнозами, йтиметься саме про контрольовані та помірні зміни. У цій формулі різке або некероване послаблення гривні малоймовірне”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на червень 2026 року регіональна мережа банку налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу в умовах відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК має підтверджений найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк співпрацює з ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк бере участь у державній програмі “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до числа 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов обіймає посаду віцепрезидента Конфедерації будівельників України та віцепрезидента Асоціації українських банків.
Дата: 29.06.2026