Паливна криза у Росії / Фото 24 каналу
Наразі Туапсинський НПЗ у РФ є одним із найбільш уражених об’єктів внаслідок серії українських ударів на далекі відстані. Зокрема, пошкодження на кількох великих російських заводах зберігалися протягом тижнів, а то й місяців, після нанесення ударів.
Ситуація в Росії на тлі атак на НПЗ
Українська кампанія вивела з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки, про що повідомляє FT.
Ці події призвели до найсерйознішої паливної кризи в Росії від часів розпаду Радянського Союзу.
Наприкінці квітня Туапсинський НПЗ зазнав двох атак. За оцінками Financial Times, ударів було завдано понад десятку великих та середніх резервуарів загальним обсягом приблизно 80 тисяч кубометрів.
За словами Сергія Вакуленка, старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Center, такі установки трансформують важкі та менш цінні нафтові фракції у легші продукти – дизельне паливо, авіаційне паливо та бензин. Якщо решта підприємства залишиться неушкодженою, завод зможе функціонувати й без цієї установки, однак якість продукції суттєво погіршиться.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Серед обладнання, яке також складно замінити, є установки, що видаляють сіль та воду з сирої нафти перед початком переробки. Нещодавно одна з таких установок була уражена в Омську – на одному з найбільших нафтопереробних заводів у світі.
За словами Айзека Леві, аналітика з енергетичної політики фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), ці установки є критично важливими, оскільки розташовані на самому початку процесу переробки. Якщо вони пошкоджені, НПЗ може втратити значну частину можливостей з переробки сирої нафти, навіть якщо інше обладнання залишиться справним.
Російська брокерська компанія Фінам оцінює, що ремонт подібних установок зазвичай займає до кількох місяців.
Суміт Рітолія, старший менеджер з моделювання аналітичної компанії Kpler, зазначив, що пошкодження подібних установок зазвичай призводить до значно триваліших простоїв, ніж ударів по сховищах нафти.
За словами Фабіо Сабатіні, дослідника римського університету Sapienza, навіть після відновлення роботи НПЗ виробнича активність повертається до нормального рівня дуже повільно. Його команда проводила вимірювання нічного світіння в районах 29 великих російських НПЗ у період з червня 2022 року по травень 2026 року. Після першого удару інтенсивність світіння в радіусі 1 кілометра від підприємства знижувалася на 30%, а в радіусі 5 кілометрів – до 18%.
НПЗ у Кстові (Нижньогородська область) зазнав атаки безпілотниками 18 та 20 травня. Відтоді він залишається непрацюючим, про що свідчать теплові інфрачервоні супутникові знімки від німецької компанії Constellr. На останньому доступному знімку, зробленому 18 липня, ректифікаційна установка підприємства все ще не випромінювала теплової енергії.
Таким чином, українська кампанія сприяла провокуванню серйозної паливної кризи в Росії. Майже в усіх регіонах країни було запроваджено обмеження на продаж пального, а на автозаправках утворилися довгі черги.
Нагадаємо, що дефіцит пального в Росії не припиняється. Зокрема, через проблеми з пальним страждає аграрний сектор. На даний момент також відчувається нестача дизельного палива.
Водночас заборона на експорт дизелю може залишатися чинною в країні й надалі. Обмеження можуть бути застосовані до кінця серпня.