Як зміняться вимоги до будівельних матеріалів / Pexels
Україна вдосконалює стандарти для будівельної продукції відповідно до європейських норм, проте виробникам буде недостатньо лише дотримання показників якості та безпеки. На ринку ЄС уже враховується рівень викидів, що утворюються в процесі виготовлення матеріалів.
Як зміняться вимоги до будівельних матеріалів
Україна переглядає правила для будівельної продукції, узгоджуючи їх із директивами ЄС, про це повідомила Олена Шуляк.
Це особливо актуально для виробників таких енергомістких матеріалів, як цемент, вапно, скло, кераміка та інших. Для виходу на європейський ринок компаніям доведеться брати до уваги не лише властивості продукції, а й емісії, що виникають під час її виробництва.
Щодо цементу, це безпосередньо пов’язано з CBAM, основний етап якого набуває чинності з 2026 року. Вуглецевий збір, сплачений в Україні, може бути зарахований при обчисленні платежу в ЄС. У випадку відсутності ефективної системи ціноутворення на викиди в Україні, підприємства все одно будуть зобов’язані сплачувати, але ці кошти спрямовуватимуться до бюджету Євросоюзу.
Чому найбільше змін відчує цементна галузь
Приблизно 60% викидів у процесі виробництва цементу зумовлені кальцинацією сировини, а не спалюванням палива. Тому суттєве скорочення цих викидів шляхом простої заміни газу чи модернізації котлів буде неможливим.
Для досягнення цієї мети необхідні новітні технології, сучасне обладнання та значні інвестиційні вливання. Тому оновлення нормативних вимог до будівельної продукції нерозривно пов’язане зі зменшенням викидів.
Шуляк підкреслює, що висування вимог до українських виробників щодо відповідності європейським стандартам є недостатнім. Потрібні також механізми, що сприятимуть підприємствам у модернізації виробничих процесів та переході на нові стандарти.
Що потрібно змінити в Україні
Одночасно з впровадженням нових вимог необхідно прискорити запуск національної системи торгівлі викидами, забезпечити прозорий контроль за моніторингом та спрямовувати зібрані кошти на оновлення українських підприємств.
У період з 2024 по 2026 роки Фонд декарбонізації вже уклав 88 угод на фінансування обсягом понад 2,1 мільярда гривень. Однак, за оцінками Шуляк, цього недостатньо: виробники потребують розширеного доступу до фінансових ресурсів, а самі інструменти підтримки мають функціонувати оперативніше.
Кошти, отримані від плати за викиди, повинні залишатися в Україні та бути спрямовані на модернізацію підприємств – встановлення нових печей, придбання енергоефективного обладнання, використання альтернативного палива та зменшення емісій. Інакше українські виробники продовжать сплачувати за вуглець, але ці кошти не сприятимуть модернізації вітчизняної промисловості.
Нагадаємо, що традиційний бетон залишається одним з найпоширеніших будівельних матеріалів, проте його виробництво супроводжується значними викидами вуглецю. На виробництво звичайного бетону припадає понад 7% від загальносвітових викидів вуглецю.
Однією з альтернативних рішень є “зелений” бетон, де частина портландцементу замінюється вторинними промисловими матеріалами, такими як летюча зола та доменний шлак. Це дозволяє знизити потребу у виробництві нового цементу та зменшити обсяг викидів.