Українська металургійна промисловість: Оцінка Збитків / Фото Unsplash
Припинення функціонування українського морського логістичного шляху може завдати серйозного удару по металургійному сектору, призвівши до скорочення виробництва майже на третину. Фахівці попереджають, що щомісячні збитки від зменшення експорту можуть сягати 200 мільйонів доларів.
Яких збитків зазнає українська металургійна галузь
Через зупинку роботи українських морських шляхів, вітчизняні металургійні підприємства, ймовірно, будуть змушені призупинити частину своїх виробничих потужностей та зменшити обсяги випуску продукції приблизно на третину. Такий прогноз висловив провідний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
За його розрахунками, лише прямі збитки від скорочення експортних поставок складуть від 150 до 200 мільйонів доларів щомісяця. Ця сума не включає опосередковані втрати, зокрема зростання логістичних витрат, подорожчання імпортної сировини, збільшення собівартості виготовлення продукції та ризик повної зупинки діяльності окремих компаній.
У першій половині 2026 року морським транспортом відправлялося 50% української сталі, 95% чавуну та 50% залізної руди на експорт. Тому припинення роботи морського коридору може мати вирішальний вплив на весь гірничо-металургійний комплекс.
Фахівці зауважують, що поточна ситуація схожа на блокаду експортних поставок, що мала місце у 2022 році, проте сучасні умови є більш складними через запровадження нових економічних та торговельних обмежень.
Чому нинішня криза може виявитися серйознішою за події 2022 року
Однією з ключових проблем стали нові імпортні квоти Європейського Союзу, що набули чинності з липня. Вони можуть призвести до скорочення експорту української сталі до країн ЄС приблизно на 60% порівняно з показниками 2025 року, або на 1,3 – 1,5 мільйона тонн.
Додаткову складність становлять напівфабрикати, які складають майже половину морського експорту сталевої продукції. Через низьку рентабельність та витрати, пов’язані з механізмом коригування імпорту за викидами вуглецю (CBAM), перенаправлення цих поставок на сухопутні шляхи є майже неможливим. Це може спричинити подальше скорочення виробництва приблизно на 1 мільйон тонн щорічно.
Ситуацію також погіршує зниження світових цін на залізну руду, що робить експорт через європейські порти економічно невигідним. Згідно з прогнозами аналітиків, обсяги виробництва у секторі видобутку залізної руди можуть скоротитися приблизно на 35% у порівнянні з першою половиною 2026 року.
Окрім експортних проблем, виникатимуть труднощі й з імпортом. Після втрати Покровської вугільної групи, українські металургійні підприємства залежать від постачання вугілля зі США та Австралії, яке здебільшого доставлялося морським шляхом. У разі переорієнтації через європейські порти та залізницю, логістичні витрати можуть майже подвоїтися, збільшивши вартість вугілля приблизно на 15%.
Фахівці також попереджають про ризики для вітчизняного ринку. Через припинення морських перевезень, окремі види імпортованої металопродукції, зокрема прокат із покриттям, товстий лист та фасонний прокат, можуть стати дорожчими або навіть тимчасово зникнути з продажу. На думку аналітиків, сукупність цих чинників робить поточну кризу одним із найсерйозніших випробувань для української металургійної промисловості за останні роки.
До речі, світові ціни на пшеницю продовжують зростати на тлі загострення ситуації у Чорноморському регіоні та погіршення прогнозів урожаю в ключових країнах-виробниках. Додатковий тиск на ринок створюють скорочення російського експорту та несприятливі погодні умови в Європі й США.