Антимонопольний комітет України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів переглянути податкове навантаження на ринку нафтопродуктів для реагування на кризові явища.
«Україна не може впливати на світові ціни, але державне регулювання податкового навантаження перебуває в межах повноважень держави. Це враховує правовий режим воєнного стану та наслідки щоденних руйнувань після ворожих обстрілів, зокрема для економіки країни», – йдеться у повідомленні АМКУ за результатами засідання 6 серпня.
Комітет вивчив міжнародний досвід реагування на ціни нафтопродуктів в умовах криз. З’ясувалося, що зниження цін у багатьох країнах досягається шляхом тимчасового перегляду податкового режиму. Механізми конкурентного законодавства не завжди вирішують проблеми зростання цін.
На думку АМКУ, слід удосконалити механізми податкової політики щодо імпортованих нафтопродуктів, особливо під час різкого зростання світових цін. Це можна зробити шляхом тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкуренцію та функціонування ринків.
Комітет також вважає доцільним вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснює, що половину роздрібної ціни пального становить закупівельна вартість, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Під час кризи, що почалася в лютому 2026 року, світові ціни на світлі нафтопродукти зросли понад 100%, що вплинуло на роздрібні ціни бензину та дизпалива.
Зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного збільшення ПДВ, який розраховується як відсоток від митної вартості пального та акцизу.
«При різкому коливанні (насамперед збільшенні) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на учасників ринків, а потім перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, включені у кожен літр пального на АЗС», – наголосив АМКУ.
Обов’язок суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів створює додатковий фінансовий тиск, який також впливає на збільшення кінцевої ціни для споживача.
Комітет зазначає, що одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринку для конкуренції, створювати додаткові потреби в оборотному капіталі та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Ефективність конкуренції з боку окремих операторів АЗС, особливо невеликих, може бути обмеженою.
«Серед можливих наслідків такого обмеження – послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках», – підсумував АМКУ.
Раніше експерти ринку пального, зокрема засновник Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може вжити заходів у відповідь на подорожчання пального, яке розпочалося з середини липня. Це могли б бути кешбек, зниження податків та акцизів, або державне регулювання цін.
Однак, за даними інтернет-порталу «Енергореформа» на початку серпня, мережі АЗК не володіли інформацією про будь-які подібні ініціативи уряду.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент. Вона була запроваджена у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти. За даними Мінекономіки, програмою скористалися 2,3 млн українців. Компенсація становила 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
91% користувачів програми – це власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.