Орендні ставки на приміщення стріт-ритейлу в центрі Києва впали вдвічі, а ціни пропозиції — на чверть порівняно з кінцем 2021 року. Водночас ринок практично зупинився через високі ризики та дефіцит покупців із реальними коштами.
За даними компанії UTG, прайм-ставки на головних торговельних вулицях столиці до повномасштабного вторгнення сягали близько 70 доларів за квадратний метр на місяць. Зараз реальні договірні ставки для ліквідних фасадних приміщень у центрі коливаються в межах 15–30 доларів за кв. м, залежно від розташування, трафіку та наявності генератора чи укриття. Об’єкти з нижчою ліквідністю змушені пропонувати ще більші знижки.
Основними причинами такого падіння є війна, що призвела до зниження купівельної спроможності, введення комендантської години, обмеження роботи вночі та енергетичні блекаути.
Щодо продажу, то в доларовому еквіваленті дисконти на об’єкти стріт-ритейлу в центральних районах (Шевченківський, Печерський) становлять у середньому 30% від ціни 2021 року. Проте, як зазначає директорка UTG Євгенія Локтіонова, повноцінних ринкових інвестиційних угод обмаль. Власники часто тримають завищені номінальні ціни в оголошеннях, але реальний продаж можливий лише за умови суттєвого торгу на користь покупця, який бере на себе ризики утримання та відновлення бізнес-активу.
Ситуація у стріт-ритейлі Києва неоднорідна. Деякі локації, як-от вулиця Рейтарська та район Арсенальної, успішно розвиваються завдяки концепції “місця для життя та спілкування”. Натомість класичні криті ринки, наприклад, Бессарабський, втрачають позиції через застарілі формати та високі ціни.
“Перспектива стріт-ритейлу — за осередками з унікальною атмосферою. Наприклад, Рейтарська стала магнітом для креативної публіки. Тут поєдналися невеликі кав’ярні, шоуруми українських брендів та гастрономічні проєкти. Успіх пояснюється пішохідною атмосферою, тусовкою та концентрацією “своїх” людей. Арсенальна (A-Station): приклад професійного урбаністичного редевелопменту. Простір біля метро перетворився на чисту, безпечну та стильну пішохідну зону з різноманітним фудкортом. Успіх гарантують великий трафік людей, єдина концепція та управлінський контроль”, — каже Локтіонова.
Провал реконцепції Бессарабського ринку експертка пояснила втратою балансу між традиційною функцією та сучасним запитом. “Ціни стали завищеними, а асортимент — орієнтованим переважно на випадкових туристів, а не на постійних мешканців. З явних провалів — відсутність гнучкості дозвілля та якісного сучасного громадського простору навколо”, — додає вона.
Загалом, на думку Локтіонової, майбутнє стріт-ритейлу — за переходом від суто торгових вулиць до гастрономічних кластерів, адже люди шукають не лише одяг, але й емоції, приємне проведення часу з кавою та їжею.
“Успішними будуть не магістральні роздрібні коридори, а затишні квартали біля житлових масивів. Перевага у гнучких форматів, той же малий бізнес швидко адаптується до викликів, змінюючи меню чи концепцію за кілька тижнів. Важливе відчуття безпеки та комфорту, тому переможуть ті локації, які пропонують чистий простір, безбар’єрність та місця для сидіння на свіжому повітрі”, — підсумовує Локтіонова.