исячі гривень на візит до сервісу з обслуговування автомобільних кондиціонерів, достатньо витратити кілька сотень на балончик із фреоном для самостійного заповнення системи. Таке рішення може тимчасово спрацювати, але має й неочевидні наслідки.
Важлива інформація: жоден з аматорських препаратів для самостійного поповнення холодоагенту в кондиціонері не містить газів, що використовуються в таких системах із заводу (тобто R134a або R1234yf). Причина в тому, що так звані фторвмісні гази є регламентованим товаром, доступ до якого мають лише навчені та сертифіковані фахівці. Обіг таких газів підлягає суворим вимогам, і холодоагент для кондиціонера не можна продавати звичайним споживачам.
Препарати для самостійного заправлення кондиціонера — це так звані вуглеводневі замінники, найчастіше суміші ізобутану (R600a) та пропану (R290). По суті, це той самий газ, яким заправляють запальнички.
Виробники таких препаратів зазвичай обіцяють, що вони містять мастильні добавки та засоби для покращення герметичності системи. Завдяки своїм властивостям такий газ після запуску в систему дійсно охолоджує, часом навіть краще за оригінальний. У чому ж тоді проблема? Їх декілька.
Проблема №1: відсутність оливи або неналежна олива
Виробники препаратів для самостійного заправлення кондиціонера обіцяють наявність у них мастильного засобу, але це не завжди відповідає дійсності. Навіть якщо олива присутня, неможливо розраховувати на те, що це буде належна олива для конкретної системи, або що її кількість буде відповідною. В системі кондиціонера оливи має бути рівно стільки, скільки потрібно – ні занадто багато, ні занадто мало. У майстернях дозу оливи відміряють з точністю до грама. Якщо в негерметичну систему додати тільки холодоагент або холодоагент із неналежною оливою, з часом це може призвести до заклинювання компресора.
Проблема №2: замінник є легкозаймистим
Ці дешеві замінники оригінальних холодоагентів, доступні у вільному продажу, є вкрай легкозаймистими, на відміну від стандартного фреону R134a. Вуглеводневі холодоагенти використовуються, зокрема, в побутових кондиціонерах, але в автомобілі вони потрапляють в установку, розташовану в моторному відсіку, де буває дуже гаряче. Деякі елементи можуть буквально розжарюватися (вихлоп, каталізатор, турбокомпресор), а іноді трапляється, що щось іскрить. Оскільки холодоагент доводиться доповнювати, існує чимала ймовірність, що в системі є хоча б дрібні витоки.
Варто зазначити, що новіший холодоагент R1234yf також є легкозаймистим газом, але значно менш схильним до самозаймання, ніж суміш ізобутану та пропану. Перевагою замінника є те, що при його згорянні не виділяється вкрай токсичний фтороводень, як у випадку оригінального холодоагенту, що застосовується в нових автомобілях. Однак автовиробники не застосовують вуглеводневі гази в кондиціонерах саме з міркувань безпеки.
Проблема №3: препарат не відремонтує кондиціонер
Кондиціонер може припинити працювати з різних причин. Найчастішою є значна втрата холодоагенту. Якщо це сталося через те, що протягом багатьох років кондиціонер не обслуговувався і газ повільно виходив через мікропори гнучких шлангів, то доповнення холодоагенту дійсно може спрацювати, і є шанси, що ефект триватиме довго. Однак часто трапляються й інші причини поломки: перетерті патрубки, пошкоджені випарники та конденсатори, ущільнювачі на з’єднаннях, поломки розширювального клапана, заклинювання компресора, несправна електромагнітна муфта або зіпсовані елементи керування. Препарат у балончику не має чудодійної сили, щоб такі несправності усунути!
У сервісі перед заправленням системи холодоагентом одним з перших кроків є перевірка герметичності. Навіть автоматичні станції для обслуговування кондиціонерів роблять це, відкачуючи холодоагент із системи та створюючи в ній вакуум. Якщо протягом визначеного часу розрідження утримується, система заправляється. Це не ідеальний метод (деякі витоки проявляються лише при високому тиску), але дозволяє виключити принаймні великі витоки. Без цього кроку ми запускаємо холодоагент «наосліп», не знаючи, куди він потрапить. Для дистриб’юторів таких засобів це не проблема – є клієнти, які замість того, щоб відремонтувати кондиціонер один раз, кожні кілька тижнів купують черговий балончик замінника.
Проблема №4: волога в системі
У системі кондиціонування може накопичуватися волога, яка зсередини псує кондиціонер. Під час обслуговування в майстерні за допомогою станції для заправки кондиціонерів холодоагент відкачується, фільтрується та зневоднюється. При запуску «самообслуговувального» препарату для заправки кондиціонера це не працює! Звісно, продавці таких препаратів обіцяють дива, наприклад, осушувальні добавки, змішані з газом.
Деякі рекламні обіцянки межують з магією та алхімією. Наприклад, дистриб’ютор одного з найпопулярніших препаратів на ринку заявляє, що це: «перший і єдиний препарат, який осушує систему без створення вакууму та без спеціалізованого обладнання. У результаті цього хімічного процесу молекули води зв’язуються та перетворюються на синтетичну оливу». Утворення синтетичної оливи з води – такого ще не було!
Проблема №5: За дешевим гонишся — дороге купуєш
Майстерні скаржаться, що автомобілі, системи кондиціювання яких заправлені невідомими препаратами, стали справжньою проблемою. І справа не в тому, що майстерні на цьому не заробляють. Проблема в тому, що автомобілі після таких маніпуляцій все одно потрапляють до майстерень, бо самостійний «ремонт» не приніс очікуваного результату або виявився недовговічним.
Періодичне обслуговування кондиціонера передбачає, що холодоагент відкачується з системи, фільтрується, а потім знову запускається в авто разом із точно відміряною дозою оливи. Це означає, що в установку, де знаходиться цінний, оригінальний холодоагент, механік може втягнути суміш різних холодоагентів з невідомими властивостями. Щоб цього уникнути, майже всі професійні сервіси вже мають аналізатори складу холодоагенту – перед початком обслуговування спочатку досліджується проба газу. Це важливо також для того, щоб не змішувати старіший і дешевший холодоагент R134a з новішим і значно дорожчим R1234yf. Змішування холодоагентів у сервісному балоні або в системі кондиціонування призводить до того, що суміш стає небезпечним відходом. Різні холодоагенти вимагають застосування олив з різними параметрами, а окремі холодоагенти настільки відрізняються параметрами, що застосовуються в різних дозах.
Якщо виявиться, що замість оригінального холодоагенту в системі, скомплектованій на базі F-газів, знаходиться суміш, яка містить вуглеводневі гази, то багато сервісів або відправляють клієнта ні з чим, або пропонують комплексну послугу, що включає не лише доповнення холодоагенту, але й чищення системи, заміну осушувача і лише потім заправлення кондиціонера належним охолоджувачем. Це закінчується рахунком на чималу суму, навіть якщо з кондиціонером нічого серйозного не сталося.