У щільно забудованих районах Києва температура поверхні влітку може сягати 46–47°C, тоді як на околицях із великою кількістю зелені та водойм вона коливається в межах 39–41°C. Такі дані містить аналіз супутникових знімків, проведений ЛУН.
Найвищі показники зафіксували на Дарниці (47°C), а також на Подолі та Оболоні (46°C). Натомість у Нових Петрівцях температура поверхні становила 39°C, у Конча-Заспі – 40°C, а в Чайках – 41°C.
Різниця зумовлена передусім наявністю зелених зон, водойм та щільністю забудови, які безпосередньо впливають на нагрівання міського середовища.
Водночас різниця помітна не лише в температурі, а й у вартості житла. Середня ціна квадратного метра у новобудовах Києва становить $1410, тоді як у Київській області – $930, тобто приблизно на третину менше.
«Зелені зони, водойми та невисока щільність забудови впливають на те, наскільки комфортно жити у літню спеку. Дані супутників дозволяють це побачити дуже наочно: варто відійти від суцільного асфальту й бетону до лісу чи парку – і температура поверхні може бути нижчою на 10–15 градусів. Саме тому при виборі житла важливо дивитися не лише на квартиру, а й на середовище навколо неї», – коментує Анна Денисенко, керівниця напряму соціальної відповідальності ЛУН.
У щільній міській забудові стає дедалі менше зелених зон, що негативно позначається на екологічній ситуації. Влітку таке «бетонно-асфальтове» місто перегрівається, стаючи некомфортним для життя.
У світовій практиці для вирішення цієї проблеми все частіше використовують вертикальне озеленення.
«Проблему «бетонно-асфальтового» міста, або «ефект міського теплового острова» (urban heat island effect) вже давно помітили й вивчили на Заході. Підвищена температура міського середовища справді негативно впливає на людське здоров’я та якість життя, а також призводить до збільшення витрат на охолодження перегрітих приміщень. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є влаштування зелених дахів», – вважає Максим Заїка, менеджер проєктів DELTA Ukraine з зеленої сертифікації LEED, BREEAM, DGNB.
З точки зору зниження температури, експерт вважає вертикальне озеленення менш ефективним, оскільки найбільше нагріваються саме горизонтальні поверхні. Проте, якщо йдеться про висотну забудову, то лише «дахових садів» може бути недостатньо, адже площа стін у висотних будинках значно перевищує площу даху.