Національний банк України з метою підтримки ділової активності збільшив ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів. Зокрема, ліміти для зняття з гривневих рахунків у межах України та валютних рахунків в Україні та за кордоном зросли зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день. Також збільшено ліміт на використання гривневих корпоративних карток за кордоном — з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на календарний місяць.
Окрім того, підвищено ліміт на розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць. При цьому зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати подібні розрахунки за допомогою валютних корпоративних карток.
НБУ також анонсував низку інших послаблень в рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення припливу капіталу та посилення обороноздатності країни.
Запроваджується “додатковий” ліміт, який відрізнятиметься від раніше введеного “донатного” ліміту, що майже не використовувався. На відміну від “донатного” ліміту, який дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії, здійснених з 10 серпня 2026 року.
Внески, що формують “додатковий” ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами.
Компаніям надано можливість передавати свій “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт (обсяг залученої з-за кордону іноземної валюти до статутного капіталу з 12 травня 2025 року) іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).
Перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації залишається незмінним. Він включає репатріацію дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
Для підвищення довіри до українських експортерів їм надано можливість сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодовувати витрати й збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Річний ліміт таких переказів не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Також запроваджено низку інших змін, зокрема щодо репатріації дивідендів при зміні організаційно-правової форми бізнесу; переказу коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівлі валюти гарантами/поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті. Розширено перелік операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями, а також дозволено переказ коштів для сплати реєстраційних внесків на участь у міжнародних заходах.
Крім того, Фонд розвитку інновацій зможе переказувати кошти у випадках, визначених рішенням уряду України, а також здійснювати перерахування на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку. Це зумовлено сформованістю необхідних передумов та ретельним аналізом кожного заходу. Цей пакет валютної лібералізації вже враховано в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році з поточних $51,2 млрд.
Пом’якшення валютних обмежень затверджено постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Зміни набирають чинності з 11 серпня 2026 року.