Економіка під тиском: чому аналітики переглядають прогнози ВВП на 2026 рік
Перше півріччя 2026 року виявилося для української економіки складнішим, ніж очікувалося. Обстріли енергетичної інфраструктури, холодна зима, подорожчання енергоносіїв та вплив CBAM уже позначилися на ВВП. Попереду — значний негативний вплив блокади чорноморських портів та нових квот ЄС на імпорт сталі. Навіть без урахування ймовірних масштабних ракетних обстрілів критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період, українська економіка опинилася на межі мінімального зростання.
Поточні оцінки
Динаміка української економіки суттєво погіршується. Хоча у II кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,6% р./р., у I кварталі економіка на тлі зимових блекаутів скоротилася на 0,6% р./р. Нагадаємо, що реальний ВВП України у 2025 році зріс на 1,8% проти 3,2% у 2024-му.
Серед основних факторів скорочення економіки у І півріччі можна назвати такі:
- Дефіцит електроенергії на початку року. Внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури у січні багато промислових підприємств частково чи повністю зупинили роботу. Промислове виробництво в Україні за підсумками січня–червня скоротилося на 0,2% р./р.
- Холодна зима. Низькі температури призупинили роботу на більшості будівельних майданчиків. Навіть старт будівельного сезону поки не дав галузі вийти в «плюс»: обсяг будівельних робіт у січні–травні скоротився на 6,5% р./р.
- Зростання вартості енергоносіїв. Через загострення ситуації у Перській затоці ціни на газ і нафтопродукти в Україні з березня значно зросли. Додаткове зростання енерготарифів на тлі дефіциту електроенергії спричинило подальше здорожчання самої електроенергії.
- Вплив CBAM. Україна не отримала відтермінування чи звільнення з-під дії CBAM, що спричинило значні втрати у металургійному секторі.
- Обмеження морської логістики. Через пошкодження портової інфраструктури внаслідок постійних обстрілів фізичні обсяги морського експорту на початку року суттєво скоротилися. Упродовж усього І півріччя системні атаки заважали нарощуванню експорту.
На початку ІІ півріччя до негативних чинників додалися: запровадження з 1 липня нових квот на імпорт сталі в ЄС, здатних суттєво підкосити українські металургійні підприємства, та блокада чорноморських портів, через які проходить приблизно 90% українського морського експорту.
Навіть середньострокове припинення роботи портів Великої Одеси загрожує значним скороченням експорту, меншою мірою — імпорту, та зменшенням валютних надходжень. НБУ оцінює сукупне недоотримання валютної виручки у ІІ півріччі через блокування Росією портів приблизно у $2,5 млрд. Незалежні аналітики оцінюють негативний вплив блокади чорноморських портів на український ВВП у межах від -0,6% до -0,9%. Урядові прогнози наразі не враховують цей фактор, який до кінця року може завдати катастрофічних наслідків для економіки.
До вищезазначених проблем долучається і прискорення інфляції. Зростання цін виробників промислової продукції у червні становило 39% р./р. Через посилення цінового тиску НБУ погіршив прогноз інфляції в Україні на 2026 рік до 10% з 9,4% у квітневому прогнозі.
«Ключовий канал інфляції — збільшення цін промислових виробників: +40% за рік (зокрема на енергоносії +80%). Інші вагомі фактори прискорення інфляції: девальвація гривні, підвищення акцизів на тютюн і пальне, ріст світових цін на енергоносії та олію, зростання тарифів водопостачання», — зазначає Богдан Данилишин, голова Ради Національного банку України у 2016–2022 рр.
Зі свого боку на валютний курс тисне величезний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами, який за І півріччя збільшився на 55% р./р., до $28,3 млрд, що створює значні передумови для девальваційних процесів.
«Фундаментальна причина української інфляції — торговий дефіцит ($69 млрд або 32% ВВП), який доводиться покривати імпортом коштом зовнішньої допомоги. Ситуація ускладнюється підвищенням світових цін на критично важливі для української економіки енергоносії», — пояснює Богдан Данилишин.
Водночас, попри всі виклики, український бізнес п’ять місяців поспіль зберігає позитивні оцінки результатів своєї діяльності. У липні індекс очікувань ділової активності становив 50,1 порівняно з 50,4 у червні і 41,3 у січні поточного року. Значення індексу вище 50 означає оптимізм бізнесу, а нижче 50 — ринковий песимізм.
За даними НБУ, оптимістичним оцінкам респондентів у липні сприяли: достатній рівень міжнародної фінансової допомоги, жвавий споживчий попит, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг, стабільна ситуація в енергетиці тощо.
Стримувальний вплив на економічну активність підприємств у липні мали: посилення інтенсивності обстрілів критично важливих об’єктів, ускладнення логістики, посилення курсових очікувань і дефіцит кадрів. Для порівняння, на «дні» ділових очікувань у січні 2026 року бізнес найбільше турбували дефіцит енергоресурсів, зростання витрат на альтернативні джерела живлення, проблеми з логістикою та ін.
Очікування-2026
Погіршення економічної ситуації на початку року призвело до корекції прогнозів зростання реального ВВП України у поточному році. Кабмін знизив прогноз зростання економіки у 2026-му до 1,6% р./р. з 2,4% р./р., на яких базувався держбюджет-2026 у момент його затвердження наприкінці минулого року. Водночас МВФ у червні погіршив прогноз зростання реального ВВП України цьогоріч до 1–1,6% р./р. із лютневих 1,8–2,5% р./р.
Наприкінці липня НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП у 2026-му до 1,8%, хоча у квітні оцінку було погіршено до 1,3%. Цей крок видається надто оптимістичним. Покращення прогнозу в НБУ пояснюють дією компенсувальних факторів і локалізацією виробництва зброї, що може додати до ВВП 1,4 в. п.
Проте чинник оборонного виробництва став настільки значущим на тлі інших галузей, що компанія Dragon Capital прогнозує у поточному році падіння «цивільної» економіки приблизно на 1 в. п. (без урахування впливу ОПК на ВВП). Фактично зараз виробництво продукції військового призначення — єдина галузь української економіки, яка демонструє стале зростання.
Медіанне очікування зростання реального ВВП неурядових аналітиків у поточному році становить 1,1% р./р. (у грудні 2025-го прогноз був на рівні 2,4% р./р.). Більшість оцінок базується на припущенні про продовження війни у 2026 і 2027 роках.
Незалежні аналітики очікують обмеженого функціонування морського коридору в 2026 році через масовані російські удари, однак більшість припускає відновлення роботи чорноморських портів у 2027-му.
Отже, наявні проблеми українського бізнесу найближчим часом нікуди не зникнуть. З настанням осінньо-зимового періоду можна очікувати на «традиційне» загострення проблем дефіциту електроенергії та зростання витрат на альтернативне енергозабезпечення.
Це «базовий мінімум» проблем (на додачу до неможливості повноцінно експортувати продукцію), які можуть загостритися у короткостроковій перспективі через посилення ракетних обстрілів усіх видів інфраструктури. Загальний негативний вплив цих атак на ВВП України у 2026 році НБУ оцінює на рівні 0,9% ВВП, хоча він може бути більшим, з урахуванням значно вищої інтенсивності обстрілів і суттєво більших, ніж раніше, економічних і матеріальних втрат.
«За умови збереження інтенсивності ударів по інфраструктурі очікується, що частина українських виробників виводитиме виробництво за кордон. Аналогічний ризик є і для логістики: за ударів по логістичній інфраструктурі частину складських площ може бути перенесено до сусідніх країн (зокрема до Польщі й Угорщини). В сукупності це означає втрату виробничого й логістичного потенціалів і людського капіталу», — зазначає економічний експерт Данило Монін.
Подальша динаміка української економіки залежатиме від безпекової ситуації та характеру нових руйнувань, стабільності функціонування енергосистеми і системи логістики, а також від своєчасності міжнародної фінансової допомоги та геополітичного розвитку подій.