На Чернігівщині планують встановити 50 мобільних укриттів, розрахованих на 20 людей кожне. Їх розмістять на шляхах, якими діти ходять до шкіл, зокрема у Сновську, Новгороді-Сіверському, Корюківці, Городні та Чернігові.
Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Ініціатива стала можливою завдяки пропозиції міністра розвитку громад, територій та ВПО Віталія Безгіна, який ініціював партнерство прифронтових та тилових регіонів для закупівлі мобільних укриттів для освітніх потреб.
«У разі загрози діти зможуть швидко перейти в безпечне місце», — зазначив Чаус.
Партнером Чернігівщини у цій ініціативі стане Київщина. Також область сподівається на допомогу сусідніх громад у фінансуванні.
«У нашому регіоні понад 300 закладів загальної середньої освіти і близько 80 тисяч учнів. Дев’ять закладів розташовані у 20-кілометровій прикордонній зоні і там виключно дистанційна форма навчання. По решті шкіл — базовою вимогою є наявність укриттів. Без цього освітній процес на Чернігівщині просто неможливий. Уже 97% наших шкіл зі сховищами. Ми розбудовували мережу укриттів ще з 2022 року і продовжуємо це робити зараз», — додав очільник ОВА.
Ситуація з укриттями в Києві
Після трагічних подій 1 серпня, коли кілька людей загинули, не встигнувши дістатися до укриття під час російської атаки, у Києві знову загострилася проблема безпеки. Багато громадських діячів, журналістів та мешканців столиці критикують міську владу за бездіяльність.
Журналіст Денис Казанський назвав ситуацію, коли Київ, як головна мішень для атак, не має достатньо укриттів, «незбагненною». Він вказав на «двовладдя» між КМДА та КМВА, що, на його думку, призвело до відсутності результату протягом чотирьох років.
«Найбільше місто України, яке є головною мішенню для атак, на п’ятому році війни залишається зовсім без укриттів. Через дебільну систему двовладдя, якої немає більше ніде, столиця виявилася зовсім без влади. КМДА валить усю провину на КМВА, КМВА — на КМДА. У підсумку ніхто за чотири роки нічого не зробив. Укриттів немає», — констатував Казанський.
Український підприємець Олександр Соколовський зазначив, що Київ виділив 500 мільйонів гривень на мобільні укриття ще у 2025 році, проте наразі їх фактично немає. Перше сертифіковане мобільне укриття було встановлено не за бюджетні кошти, а за рахунок бізнесу. Інші модульні споруди також були профінансовані приватними установами.
Соколовський детально описав, як Київрада ухвалювала рішення щодо закупівлі мобільних укриттів, як були оголошені плани щодо будівництва 250-500 таких споруд, але зрештою 453 мільйони гривень повернулися до міського бюджету. Це сталося через запізнілі тендери, виявлені ризики завищених цін та проблемні умови закупівель.
«Що маємо у підсумку? Незважаючи на те, що з бюджету міста виділено майже пів мільярда гривень на термінову безпекову програму, райони запустили закупівлі запізно, аудит виявив ризики завищених цін і проблемні тендерні умови, більшість процедур зірвали/скасували, а результатом бюджетної програми стало нуль придбаних мобільних укриттів. І ніхто не винен в тому, що гинуть люди — бо краще нічого не робити, ніж ефективно організувати тендерні процедури, не намагатися щось на них „прикурити“ і хоча б почати встановлювати мобільні укриття для людей, яким нема де сховатися під час обстрілів», — підсумував Соколовський.
Омбудсман Дмитро Лубінець додав, що найстрашніше, що чують люди, — це «Поруч просто немає куди йти». Він наголосив, що держава зобов’язана забезпечити реальний, доступний і надійний захист для громадян.
«Найстрашніше, що я чую від людей — це „Поруч просто немає куди йти“. Вуличні ризики та зачинені двері лякають людей більше, ніж власна квартира, і вони обирають залишатися вдома на свій страх і ризик. Так не має бути в країні, яка чотири роки перебуває під постійними ударами ворога. Люди не повинні обирати між страхом не добігти та страхом залишитися у власній квартирі. Держава зобов’язана дати їм реальний, доступний і надійний захист поруч із домом», — підкреслив Лубінець.
Він зазначив, що новий уряд не винен у проблемах, які накопичувалися роками, але їх необхідно вирішувати. Раніше Лубінець презентував звіт, згідно з яким 93% перевірених укриттів в Україні мають недоліки.
Позиція Віталія Кличка та КМДА
Мер Києва Віталій Кличко, коментуючи ситуацію 1 серпня, переклав відповідальність за спорудження мобільних сховищ на районні адміністрації столиці. Він підтвердив, що в Києві налічується понад чотири тисячі укриттів різного типу, проте визнав, що питання їхньої доступності стає все гострішим.
«Велика кількість мільярдів гривень містом виділено балансоутримувачам укриттів — це районні адміністрації. Ми завжди робили акцент, щоб максимально швидко ці гроші реалізувати, відбувалися ремонти», — заявив Кличко.
Він також назвав спорудження мобільних укриттів «більш складним питанням» щодо їхнього місцерозташування та доцільності. Водночас мер запевнив, що кошти на встановлення мобільних укриттів у тих районах, де їх бракує, виділені, і закликав районні адміністрації оперативно їх реалізувати.