Під час онлайн-зустрічі, організованої парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представники бізнесу звернули увагу на проблему компенсації сплаченого акцизу за імпортовані підакцизні товари, які були знищені ще до продажу. Міністерство фінансів повідомило, що це питання опрацьовується, проте його вирішення є складним.
«Ми зараз напрацьовуємо це рішення. Це дуже складне рішення, і воно просто так не робиться», – зазначила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на зустрічі 10 серпня.
Вона нагадала, що Податковий кодекс передбачає можливість зарахування податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не була реалізована, але вже були придбані акцизні марки. Проте, наразі цей порядок діє лише для вітчизняної продукції.
«Можна формально поширити ті правила, які є для вітчизняної продукції, але там трошки по-іншому: там немає сплати, а тут вже є сплата податку. Коротше, я не готова зараз вам запропонувати готове рішення, але ми над цим працюємо», – пояснила Воробей.
Проблема була вперше озвучена генеральною директоркою асоціації «Укртютюн» Наталією Фесюн. Вона зазначила, що у вартості знищеного на складах товару акцизний податок становить 70-75%.
На її думку, акциз є податком на споживання. Якщо товар знищено, то незадоволений попит споживачів буде задоволений через нове виробництво чи імпорт. Тому, якщо держава дозволить врахувати сплачений акциз при наступному імпорті, держава не втратить надходжень.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія «Філіп Морріс», склади якої в Україні були знищені внаслідок обстрілів, а вартість товару включала акциз на суму 10 мільйонів доларів.
«Це лише одне бомбардування. Тому це будуть дуже великі суми, їх потрібно порахувати і зрозуміти, чи витримає бюджет взагалі. Це не може бути зроблено для одного підприємства, це має бути поширено на всю підакцизну продукцію, зокрема й ту, що знаходиться у магазинах», – сказала заступниця міністра.
Голова парламентського комітету Данило Гетманцев висловив думку, що бізнес має право на ці кошти, якщо товар не був проданий. Він запропонував поширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт та, за необхідності, подати відповідні законодавчі пропозиції.
«Я погоджуюся з галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена», – зазначив народний депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков пояснив, що йдеться про продукцію самого імпортера, яку він ввіз в Україну і ще не передав дистрибуторам. Ситуація подібна до української продукції, що зберігається на складі.
«Виглядає так, що практика досить різна, тому що, за нашою інформацією, є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції повертався акциз, тобто надавалося право на коригування. У нашому випадку ми отримали відповідь, що поки це складно», – описав він ситуацію.
На думку Полякова, щоб уникнути різночитань, було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.
«Тому що, на жаль, скоріш за все, це не останній приліт по складах, і бажано, щоб це було чітко прописано в законодавстві», – пояснив свою позицію представник «Філіп Морріс Україна».
Гендиректорка «Укртютюну» Наталія Фесюн також запропонувала на період війни скасувати вимогу щодо відеоспостереження на складах. Вона пояснила, що через цю норму компанії не можуть оперативно вивозити продукцію з уражених складів або завозити її на нові склади, які не обладнані відповідними системами.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме представники легального бізнесу просили запровадити цю норму. Він запропонував отримати позицію Міністерства фінансів та Державної податкової служби з цього приводу, а вже потім ухвалювати рішення.