У «Дії» з’явились нові категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків
Відтепер українці можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків за двома новими категоріями, пов’язаними з наслідками російської агресії: про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів.
Як повідомили у ДП «Дія», заяви можуть подавати органи влади, державні та комунальні установи. Керівники можуть зробити це самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.
Для подання заяви необхідно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити форму та додати підтверджувальні документи. Після цього підписану заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.
На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкриті категорії стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації: B4 – Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, та B5 – Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.
Категорія B4 охоплює витрати на евакуацію, тимчасове житло, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми та інші заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків агресії для фізичних осіб. Сюди ж може належати компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою «єВідновлення».
Категорія B5 включає витрати на розмінування територій, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування, знешкодження вибухонебезпечних предметів, навчання персоналу та інформування громадськості про мінну небезпеку.
Важливо, що заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.
Заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін та боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо їхніх витрат на розмінування та гуманітарні потреби будуть відкриті в інших категоріях згодом.
Заяви, що відповідатимуть установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру та передані на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.
«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством. Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра. Вона додала, що це поступово вибудовує всю компенсаційну архітектуру: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація.
Наразі до Реєстру приєдналися 44 держави та Європейський Союз. Кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписали 39 держав і ЄС, для набуття чинності потрібно 25 ратифікацій, наразі є перші 8.
Як повідомлялося, на порталі «Дія» також проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.