Альтернативні маршрути, що охоплюють Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дають змогу експортувати близько 4,5 мільйона тонн вантажів на місяць. Це майже весь обсяг (6 мільйонів тонн), який раніше забезпечував український морський коридор. Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ця цифра (4,5 мільйона тонн) дає можливість нам експортувати… Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда”, – наголосив Деркач.
Він уточнив, що із загальних 6 мільйонів тонн вантажів, які перевозилися морським коридором, близько 4 мільйонів тонн складали зернові, а ще 2 мільйони тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
За словами заступника міністра, серед альтернативних маршрутів, які напрацьовує Мінінфраструктури, важливу роль відіграють Дунайські порти. Вони вже почали працювати у посиленому режимі та можуть перевантажувати до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Сергій Деркач підтвердив, що Росія посилила атаки й на ці порти, але зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої роботи. За останній місяць Дунайські порти вже втричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Покращити ситуацію могло б відновлення роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі “Суліна”, який наразі працює лише вдень. З цього приводу ведуться перемовини з Європейською комісією та Румунією.
Мінінфраструктури також працює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів вони зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Заступник міністра уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще близько 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн. Це й виводить на загальну цифру у 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення автомобільних перевезень через кордон продовжується розбудова пунктів пропуску (ПП). Зокрема, будується міст між Україною і Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску “Ямпіль-Косеуць” як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже побудовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП “Порубне – Сірет” на кордоні з Румунією. Після розбудови Румунією дзеркальних заходів, це дозволить вдвічі збільшити пропускну спроможність для вантажів. Орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть проходити близько 150 вантажівок на експорт.
Загалом міністерство очікує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Сергій Деркач окремо зауважив, що це важливо не тільки з точки зору забезпечення експорту, але й імпорту, адже автотранспорт забезпечує понад 30% всього імпорту в Україну.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.
“Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо”, – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано з тим, що Росія в рази посилила удари, свідомо спрямовуючи їх на всі логістичні ланцюги: склади, порти, мости, пункти пропуску, локомотиви та навіть окремі машини.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак по портах Одеської області, 92 атаки – по суднах у портах, 69 атак – по суднах за межами портів.
Щодо атак на залізницю, то, за даними “Укрзалізниці”, якщо за весь час війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тисячі.