Великі нафтопереробні заводи Казахстану не скористалися виділеними квотами на експорт бензину до Росії. У підсумку Москва отримала пальне лише від невеликого місцевого виробника.
Чому казахстанські НПЗ відмовляють Росії
У липні Казахстан удвічі збільшив квоту на експорт бензину до Росії, дозволивши вивезти 45 656 тонн. Однак, як повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела, виробники не скористалися цією можливістю.
- Павлодарський НПЗ мав право поставити на російський ринок 17,5 тисяч тонн бензину АІ-92 у липні.
- Атирауський НПЗ отримав аналогічну квоту на серпень.
Проте обидва підприємства, за даними джерел, вирішили не експортувати пальне до Росії. Основною причиною такого рішення є страх потрапити під європейські або інші західні санкції.
Ніхто не хоче потрапити під санкції
Додатковою проблемою стали труднощі з проведенням платежів через російські банки.
Крім того, сам Казахстан відчуває брак автомобільного пального. Попит традиційно зростає в цей період року, а дефіцит у сусідніх країнах, зокрема в Росії, створює додатковий тиск на внутрішній ринок.
Хто допомагає Росії з бензином
Єдиним казахстанським НПЗ, який погодився постачати бензин до Росії, став невеликий завод “Конденсат”. Його потужності значно менші, ніж у Павлодарського та Атирауського НПЗ, тому й обсяги поставок були скромними:
- У липні “Конденсат” відправив до Росії близько 9 тисяч тонн бензину.
- У серпні завод отримав 4,1 тисячі тонн російської нафти для переробки.
Водночас російським покупцям казахстанський бензин може обійтися в значну суму. За оцінками, вартість тонни бензину АІ-92 з Атирауського НПЗ становить приблизно 1100–1200 доларів. Для порівняння, на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі тонна бензину цієї марки коштувала близько 708,3 тисячі рублів.
Нагадаємо, раніше Росія звернулася до Казахстану з проханням про імпорт близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92. Це було зумовлено бажанням полегшити внутрішній дефіцит, спричинений скороченням виробництва на російських НПЗ через удари українських дронів.