Президент України Володимир Зеленський формалізував новаторську угоду зі Сполученими Штатами щодо співпраці в надрокористувальному секторі та створення інвестиційного фонду. Ця угода не потребує внесення змін до Конституції та окреслює збалансовану структуру управління майбутнім фондом, крім того, не визнаючи «боргів» України перед Сполученими Штатами. У майбутньому між Україною та Сполученими Штатами буде підписано ще дві угоди, що зосереджені на технічних деталях цієї співпраці.
Це називається законопроектом № 0309. Його було подано до Верховної Ради Кабінетом Міністрів 1 травня, одразу після підписання угоди зі Сполученими Штатами.
Згодом, 8 травня, його ратифікував український парламент, за що проголосували 338 членів парламенту, досягнувши конституційної більшості.
Розподіл голосів за фракціями був таким:
«Слуга народу» – 210;
«Європейська солідарність» – 23;
«Батьківщина» – 22;
«Платформа за життя та мир» – 18;
«Голос» – 12;
«Відновити Україну» – 12;
«Заради майбутнього» – 10;
«Довіра» – 18;
позафракційні – 13.
Документ був підготовлений до ратифікації за прискореною процедурою та обговорений у сесійній залі за спрощеною процедурою. Крім того, парламент включив до свого розгляду проект закону № 13256 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, який також пов'язаний з виконанням угоди. Первинне голосування з цього питання відбудеться після 11 травня.
Перед голосуванням у залі засідань Комітет з питань міжнародної політики додав до проекту закону про ратифікацію примітку, в якій роз'яснив відсутність у парламенту відповідальності за зміст двох додаткових угод. «Цей міжнародний договір, що очікує ратифікації Верховною Радою, існує виключно в одному 12-сторінковому документі. Верховна Рада погоджується бути зв'язаною лише цим договором, виключно цим документом. Цей договір, згідно зі статтею 9 Конституції України, стане «частиною національного законодавства України». Однак, можливо, було б точніше сказати «частиною національного законодавства України», оскільки логічно, що міжурядовий договір, розроблений за участю уряду, не може замінити акти законодавчої гілки влади», – пояснив Олександр Мережко, голова Комітету з питань зовнішньої політики.
У законопроекті також зазначалося, що угода застосовується в межах міжнародно визнаних кордонів України станом на 1991 рік, включаючи територіальне море України.
Перший віце-прем'єр-міністр і міністр економіки Юлія Свириденко представила документ депутатам. Вона заявила, що угода забезпечує рівність, при цьому право власності та контроль над надрами залишається за Україною, а ресурси належать Україні. Крім того, документ враховує вступ України до ЄС та відповідні зобов'язання, зазначила Свириденко.
Після голосування прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який був присутній на засіданні Ради, привітав ратифікацію. «Ми зробили значний крок до відродження нашої економіки, зміцнення України та підвищення добробуту наших громадян», – зазначив він, наголосивши, що «угода пропонує Україні кілька значних можливостей»:
залучення стратегічного інвестора у Сполучених Штатах;
залучення інвестицій у ключові сектори економіки;
прискорення відновлення України та отримання сучасних технологій для модернізації країни.
«Водночас природні ресурси України залишаються під контролем України, і держава не несе жодних боргових зобов’язань. Це безпрецедентне партнерство було досягнуто, перш за все, завдяки лідерству президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Це історична віха для наших країн. Ми очікуємо незабаром завершення всієї технічної роботи та розпочати новий етап співпраці з нашими американськими партнерами», – запевнив Шмигаль.
Лише основний компонент угоди вимагав ратифікації. Дві інші технічні угоди – це імплементаційні угоди, які потребують лише підписання, без голосування в Раді. Як пояснив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, ці два документи включають:
1. Договір про командне товариство (щодо створення Фонду):
Залученими сторонами є DFC (американська корпорація) та українське Агентство державно-приватного партнерства (Агентство ДПП).
Ця угода окреслює механізми створення, фінансування та управління Фондом.
Підписання може відбутися одразу після ратифікації міжурядової угоди в українському парламенті, оскільки жодна з угод з боку США не потребує ратифікації Конгресом.
2. Далі – Угода про створення «Генерального партнера»:
Цей документ стосується формування структури для управління Фондом — «Генерального партнера», до складу якого увійдуть три представники України та три представники Америки. Угода визначатиме правила управління Фондом, конфігурацію прийняття рішень тощо.
«Важливо зазначити, що, найімовірніше, «Генеральним партнером» (ГП) буде компанія, зареєстрована в штаті Делавер (США), яка офіційно приєднується до Фонду, підписавши цю партнерську угоду. Ця компанія діє від імені всього Фонду та несе відповідальність за його управління», – уточнив Железняк.
Раніше президент України Володимир Зеленський запропонував Сполученим Штатам запровадити штрафи для членів парламенту за будь-яке потенційне перешкоджання виконанню угоди про надра. Він вважає, що Сполучені Штати повинні анулювати візи тих, хто не підтримав документ. Перед голосуванням кілька депутатів вимагали від уряду надати тексти двох майбутніх угод зі Сполученими Штатами, відмовившись ратифікувати основний документ без цієї інформації.
