Підтримка українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу може становити від 300 мільйонів євро на рік у перший рік членства та поступово зрости до 1,2 мільярда євро на рік через 10 років. Такі дані містяться в аналітичному звіті Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Warsaw Enterprise Institute під назвою “Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику”.
Згідно з дослідженням, інтеграція українського агросектору, що охоплює понад 32,7 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь (станом на 2025 рік), стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Спільна аграрна політика ЄС, яка розподіляє кошти переважно за площею сільськогосподарських земель, зазнає значних змін через інтеграцію країни з таким обсягом угідь.
За оцінками Bruegel, якби Україна отримала доступ до фондів ЄС за чинними правилами виплат на основі площі, вона могла б отримати близько 85 мільярдів євро протягом семи років, або понад 12 мільярдів євро на рік. Це перевищує поточний річний обсяг фінансування агросектору Франції та сукупну програму Польщі на 2023-2027 роки. Аналітики ІЕД та WEI також дійшли схожих висновків, оцінивши потенційні надходження для України від 70 до 96,5 мільярдів євро за сім років за поточних умов Спільної аграрної політики.
Однак, обговорення вступу України до ЄС та доступу до бюджетних фондів збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028-2034 роки. Європейська Комісія пропонує об’єднати аграрні фонди з іншими програмами в Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 мільярдів євро. Для підтримки фермерів планується запровадити новий інструмент DABIS, який передбачає регресивну шкалу виплат і встановлює обов’язкову стелю у 100 тисяч євро на одне господарство на рік.
Це означає, що в перший рік після вступу сума підтримки агросектору України становитиме приблизно 300 мільйонів євро, з поступовим зростанням до 1,2 мільярда євро на рік через 10 років.
“Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільськогосподарських земель, скільки від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС. Тому Україні вже зараз варто розвивати земельні реєстри, системи контролю, платіжну інфраструктуру та механізми підтримки малих і середніх виробників”, – зазначила співавторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Автори дослідження підрахували, що найбільше виграють українські середні агропідприємства, яких в Україні близько 20 тисяч, із середньою площею близько 485 гектарів.
Великі агрохолдинги (100 компаній, площа від 10 000 до 500 000 га) можуть отримати обмежений ефект від таких виплат, якщо правила ЄС щодо стелі у 100 тисяч євро поширюватимуться на пов’язані юридичні особи, що є поширеним явищем в українських агрохолдингах.
Натомість малі фермерські господарства (близько 4 мільйонів виробників, які забезпечують 30% агропродукції, але багато з яких діють поза формальними аграрними структурами) зіткнуться з найсуттєвішими бар’єрами, пов’язаними з офіційною реєстрацією, мінімальними пороговими значеннями площі для отримання підтримки та іншими адміністративними вимогами.
Водночас, наслідки вступу України для Польщі, чиї аграрії є п’ятим найбільшим бенефіціаром підтримки (5,1 мільярда євро у 2023 році), не обов’язково будуть негативними, оскільки інтереси двох країн не завжди суперечать одне одному.
Дослідження проведене в рамках проєкту “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку” за підтримки Open Society Foundation та Міжнародного фонду “Відродження”.