Українка з Рівненщини перетворила дідусеву хату, зведену після Другої світової війни, на етносадибу. У будинку, де понад 20 років ніхто не жив, зберегли стару піч, ткацький верстат та інші предмети побуту.
Як стару хату на Рівненщині перетворили на етносадибу
Марія Шершун із села Злазне на Рівненщині втілила мрію – перетворила стару дідусеву хату на автентичну етносадибу. Будинок, що понад два десятиліття стояв пусткою, знову ожив і став місцем, куди приходять люди.
Хату звели орієнтовно у 1950-х роках. Батько Марії разом зі своїм батьком власноруч заготовляли дерево для будівництва. Тут жили дідусь та бабуся жінки – Тимофій та Параска Бачуки, які виховували п’ятьох дітей.
Після смерті двох тіток хата перейшла Марії у спадок. Одна з родичок переживала, що старий будинок без господаря з часом може зруйнуватися. Тож Марія вирішила зберегти родинну оселю та надати їй нового життя, перетворивши на етносадибу.
Центральним елементом інтер’єру залишили старовинну піч. Її відновили, і тепер у ній готують традиційні страви, зокрема гарбузову кашу та пироги, використовуючи для цього рогачі й коцюбу. Хата також прикрашена вишитими рушниками, старовинними предметами побуту та ткацьким верстатом. Один із рушників належав прабабусі Варварі.
Зараз етносадиба приймає родичів, друзів та гостей. На подвір’ї досі росте столітня груша, що є невід’ємною частиною старого обійстя. Хата, яка довгий час пустувала, знову стала місцем, де лунає людський сміх і збираються близькі.
Додамо, що подібні проєкти стають дедалі популярнішими. Наприклад, архітектурний дизайнер Ілля Ковальчук придбав стару хату в Карпатах за 13,5 тисячі доларів. Після реновації, яка обійшлася приблизно в 30 тисяч доларів, будинок отримав сучасні зручності, як-от санвузол і велику кухню, відреставровану піч та оновлений інтер’єр, що гармонійно поєднує давні традиції Карпат з сучасним комфортом.