Квартира за борги: з’ясуйте, при якій сумі боргу в Україні можуть відібрати оселю у 2026 році.
Чи можна втратити квартиру за борги / © ТСН.ua
Зміст
Зростання цін поряд з «незмінними» зарплатами та погіршенням економічної ситуації змушує багатьох громадян «влізати» в борги. Тому люди бояться залишитися без притулку через борги за комунальні послуги чи позики.
У Мін’юсті розповіли, які ліміти існують для виконавчої служби та коли ризик опинитися без житла стає реальним.
За якої суми боргу закон дозволяє конфіскацію
Відповідно до чинного законодавства, виконавці не вправі вилучати єдине помешкання боржника, якщо розмір боргу є відносно незначним.
Разом з тим, закон визначає перелік активів, які не підлягають вилученню навіть при наявності боргу, а також запроваджує додаткові обмеження в умовах воєнного стану.
Стягнення не може позбавити людину основних потреб для існування — цей принцип зберігається навіть під час війни та запровадження цифрових технологій у виконавче провадження.
Яке майно не можна вилучати
Закон визначає перелік майна, на яке заборонено звертати стягнення. До нього входять, зокрема:
-
речі першої потреби (одяг, взуття, білизна, засоби для догляду за тілом);
-
необхідні медичні прилади та лікарські препарати;
-
мінімальний набір меблів та побутових приладів;
-
їжа та вода (або кошти для їх купівлі);
-
знаряддя для трудової діяльності, якщо воно є єдиним джерелом прибутку;
-
паливо для приготування їжі й обігріву;
-
деякі види сільськогосподарського інвентарю;
-
державні відзнаки та пам’ятні нагороди.
Цей перелік гарантує, що навіть у випадку примусового виконання рішення суду людина не опиниться без засобів до існування.
Особливості вилучення майна чи коштів під час воєнного стану
З початку введення воєнного стану в Україні діють додаткові ліміти у сфері примусового виконання рішень, націлені на зменшення фінансового тиску на громадян.
Наприклад:
-
зупинено звернення стягнення на пенсійні виплати, стипендії боржника (це не відноситься до рішень щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, викликаної травмою, іншим пошкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального злочину, та рішень, де боржниками є громадяни РФ);
-
боржник має право використовувати кошти з заарештованого рахунку в межах двох мінімальних заробітних плат на місяць (для цього потрібно подати заяву виконавцю);
-
при малих сумах боргу не проводиться стягнення на єдине житло боржника та на земельну ділянку, де воно розташоване;
-
діє мораторій на відчуження іпотечного житла за деякими категоріями споживчих позик;
-
заборонено примусове виконання рішень на тимчасово окупованих територіях та в зонах бойових дій.
Ці норми є тимчасовими та чинні протягом періоду воєнного стану.
Соціальний захист
Окремий розділ змін стосується соціальної підтримки. Закон посилює гарантії для військовослужбовців, зокрема шляхом призупинення на час дії воєнного стану та протягом року після нього звернення стягнення на їхнє єдине житло.
Також зростає ліміт боргу, при якому допускається звернення стягнення на єдине житло боржника, — з 20 до 50 мінімальних заробітних плат.
На час дії воєнного стану також передбачені додаткові запобіжні заходи для громадян-боржників за рішеннями про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Захист жителів окупованих і прифронтових територій
Отже, у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, де відбуваються активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій, підлягають скасуванню арешти, накладені на кошти та/або майно, а відомості про боржника видаляються з Єдиного реєстру боржників.
Раніше у Мінсоцполітики повідомили, скільки людей проживає на підконтрольних Україні територіях.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати