Основні тези
- У квітні 2026 року китайська економіка уповільнила темпи, продемонструвавши зниження в промисловому виробництві та роздрібній торгівлі, що частково зумовлено війною в Ірані та недостатнім внутрішнім споживанням.
- Під час візиту Дональда Трампа до КНР сторони досягли домовленостей щодо зменшення тарифів на певні категорії товарів і налагодження політичних відносин.
Китай “розчаровує” економічними показниками / Фото Pexels
Незважаючи на те, що китайська економіка посідає друге місце у світі, з початку 2026 року певні індикатори вказували на її уповільнення. Однією з причин стала війна в Ірані. Водночас, зустріч очільників США та Китаю має стати першим кроком до ослаблення напруги між державами та активізації двосторонньої торгівлі.
Яка ситуація з економікою Китаю у 2026 році?
Про те, як змінилися фінансові показники країни і чому вони викликають “розчарування”, повідомляє Reuters.
У квітні 2026 року економічне зростання Китаю сповільнилося. Зокрема, було зафіксовано падіння обсягів промислового виробництва. Роздрібні продажі досягли найнижчих показників за останні роки. Причиною таких тенденцій стала війна в Ірані, яка зумовила підвищення цін на енергоресурси. Крім того, Китай постійно стикається з проблемою низького внутрішнього попиту, оскільки громадяни країни скоротили свої витрати, особливо на дорогі покупки.
Наприклад, у квітні роздрібні продажі, що є індикатором споживчої активності, збільшилися всього на 0,2%. Це найгірший показник з грудня 2022 року. Очікувалося зростання на рівні 2%, але навіть березневий показник у 1,7% не досяг прогнозованого рівня.
Аналогічна ситуація спостерігається на внутрішньому ринку з продажем автомобілів. Порівняно з квітнем 2025 року обсяги купівлі скоротилися на 21,6%. І, незважаючи на спроби автовиробників розширити ринки збуту за рахунок інших країн, сьомий місяць поспіль спостерігається спад у цій галузі.
Зростання роздрібних продажів за перші чотири місяці 2026 року свідчить про те, що попит з боку населення залишається слабким, оскільки споживачі спрямовують свої витрати на окремі дискреційні категорії та категорії покращення, а не на широке споживання,
– зазначив провідний економіст Китайського центру Конференційної ради, Юхань Чжан.
Водночас показники рівня безробіття в країні продемонстрували позитивні зміни. Якщо в березні поточного року вони досягали 5,4%, то в квітні ситуація покращилася на 0,2%. Таким чином, рівень безробіття зменшився до 5,2%.
Однак це не покращує загальний стан справ. Економічне становище погіршується через скорочення обсягів інвестицій. Зокрема, низький рівень інвестицій у будівництво, інфраструктуру та виробництво впродовж перших чотирьох місяців 2026 року призвів до зменшення загальних інвестицій в капітал на 1,6%.
Цю оцінку підтверджує ситуація у виробництві сталі. У річному вимірі обсяги виробництва в цій галузі зменшилися на 2,8%. Це свідчить про зниження активності не лише в промисловості, а й у будівельній галузі.
І хоча, згідно із загальним показником, економіка Китаю за перші три місяці 2026 року зросла на 5%, аналітики зауважують, що це зростання є нерівномірним.
Уповільнення темпів зростання та зростання інфляції можуть ускладнити розробку економічної політики в найближчі місяці,
– пояснила головна економістка Китаю Лінн Сонг з ING.
Крім того, існують ризики, пов’язані зі спадом на ринку нерухомості. Важливим фактором залишається також ситуація на Близькому Сході. Через це китайський уряд акцентує увагу на енергетичній безпеці, розвитку технологій та контролі за поставками.
Що зміниться після візиту Трампа до Китаю?
Візит президента США Дональда Трампа до Китаю, що відбувся 13 – 15 травня, став першим за останні 9 років. Зустріч між лідерами держав з найпотужнішими економіками пройшла “без несподіванок”. Проте президенти домовилися про послаблення напруги в політичних відносинах.
Як повідомляли у Bloomberg, під час переговорів лідери держав дійшли згоди щодо зниження мит на деякі види продукції. Таке рішення має сприяти розвитку двосторонньої торгівлі та стабілізувати напружену ситуацію між США та Китаєм.
Зокрема, країни домовилися про співпрацю в галузі сільського господарства. І хоча основні деталі ще не узгоджені, оскільки сторони продовжують обговорювати конкретні питання, є інформація про закупівлю Китаєм американських літаків.
Відомо, що Дональд Трамп і Сі Цзіньпін позитивно оцінили американо-китайські відносини. Як зазначає видання, результати переговорів свідчать про те, що обидві країни “можуть знайти вирішення проблем шляхом діалогу та співпраці”.
Як відносини між США та Китаєм можуть вплинути на Україну?
Напередодні стало відомо, що після візиту Трампа до Китаю прибуде Путін. Як повідомив для 24 Каналу виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов, президент Росії відчуває занепокоєння. Адже якби його візит відбувся раніше, це означало б узгодження позицій між КНР та Росією. А в даному випадку йдеться скоріше про те, що Китай поставить Росію перед фактом щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічі.
“Позиція змінюється. І це може свідчити про посилення тиску Китаю на Росію. Оскільки вже декілька років КНР дотримується чіткої позиції, що переговори мають відбуватися за участі не лише США, але й Китаю та Європи. Причому Китай завжди наголошує на участі Європи. І ми знаємо, що якщо КНР наполегливо чогось вимагає від Росії, то там не можуть відмовити”,– пояснив Леонов.
Зокрема, повідомлялося, що під час зустрічі лідери США та Китаю обговорювали українське питання. Обидві сторони висловили зацікавленість у врегулюванні конфлікту та домовилися докладати зусиль і підтримувати контакти для вирішення ситуації.
Водночас полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан для 24 Каналу зазначив, що масовані російські атаки по Україні 13 – 14 травня були пов’язані з візитом президента США Дональда Трампа в Китай. На думку експерта, таким чином Росія намагалася продемонструвати, що позиція та прохання Америки не є пріоритетом.
“Путін та Сі зірвали спробу продовжити перемир’я хоча б до 15 – 16 травня. Путін показав, що прохання Трампа йому абсолютно нецікаві, він відпрацював програму Китаю. Поведінка Путіна у цьому сенсі – це поведінка “шістки” Сі Цзіньпіна”, – додав експерт.