Хрущовки в Україні / Фото Artemco
Будинки типу “хрущовка” давно стали однією з характерних рис українських міст. Незважаючи на те, що такі будівлі розглядалися як тимчасове житло, значна їх частина експлуатується вже майже 70 років. Стосовно найстарішої хрущовки в Україні, то тут немає єдиної думки.
Де зведені найстаріші хрущовки в Україні?
Детальніше про перші споруди типу “хрущовка” та їхнє місцезнаходження інформує 24 Канал.
Частина фахівців стверджує, що першу хрущовку в Києві було збудовано у 1957 році на провулку Леопольда Ященка. Цей будинок мав експериментальне планування: дуже компактні помешкання та кухні площею близько 4 квадратних метрів. Проте, стелі там були вищими, ніж у стандартних хрущовках, збудованих пізніше.
Натомість інші фахівці переконані, що найстарішу київську хрущовку слід шукати на Коломийському провулку. Її також датують 1957 роком. Існує й третя версія щодо першої будівлі такого типу. Нею може бути каркасно-панельна споруда на вулиці Великій Васильківській, 16 у Києві. Її звели ще у 1951 році, проте зовні вона відрізняється від типових хрущовок, які почали масово будувати згодом.
Хрущовка на провулку Коломийський / Фото domik.ua
Що відомо про масове будівництво хрущовок в Україні?
Хрущовки – це переважно п’ятиповерхові панельні або цегляні будинки з невисокими стелями близько 2,5 метра, компактними кухнями та об’єднаними кімнатами. Якщо “сталінки” вирізнялися просторими помешканнями та декоративністю, то хрущовки проектували за принципом максимальної економії простору та коштів.
Масове будівництво хрущовок у СРСР офіційно розпочалося після прийняття постанови від 31 липня 1957 року “Про розвиток житлового будівництва в СРСР”. Саме тоді стандартними стали панельні та цегляні будинки без архітектурних “надмірностей”.
Першим житловим районом Києва, який активно забудовували хрущовками, вважається Першотравневий масив. Його активно зводили у 1959 – 1963 роках. Ранні будівлі цього типу відрізнялися кращим плануванням і навіть мали декоративні елементи на фасадах.
В Україні не планують масового знесення хрущовок: що буде далі
Наразі в Україні не передбачається масове знесення хрущовок та “сталінок” – головний акцент буде зроблено на реновації та модернізації застарілого житлового фонду. За словами народної депутатки Олени Шуляк, розгляд знесення обмежується аварійними будинками, тоді як в інших випадках йдеться про оновлення кварталів, інженерних мереж та покращення енергоефективності.
Однією з ключових перешкод залишається відселення мешканців, адже для знесення будинку потрібна згода більшості власників. Крім того, масштабні програми реновації сповільнюються через війну та дефіцит фінансування, хоча законодавча база для таких змін почала формуватися ще до повномасштабного вторгнення.