Десятки претендентів на одну квартиру / Pexels
Ринок тривалої оренди житла в Іспанії стає все менш доступним. За трирічний період середня вартість оренди в країні піднялася на 30,7%, тоді як пропозиція житла для довгострокової оренди зменшилася на 30%.
Причини зниження доступності оренди?
На кінець 2025 року на оренду житла в Іспанії в середньому доводилося витрачати 37,8% від чистого заробітку, як повідомляє idealista.
Для порівняння, на придбання житла йшло 26% доходу. Таким чином, оренда вимагає від родини значно більших фінансових вкладень, ніж купівля нерухомості.
Найбільш гостро ця проблема відчувається у великих та популярних регіонах країни. У Малазі на оренду доводиться виділяти 52% чистого доходу, на Балеарських островах – 46%, у Барселоні – 42%, у Мадриді – 38%, а у Валенсії – 37%. Саме ці ринки залишаються одними з найскладніших для тих, хто шукає житло.
Погіршення доступності відбувається на тлі дефіциту помешкань для тривалої оренди та зростання кількості осіб, що бажають їх винайти. Як наслідок, конкуренція за житло посилюється, а власники нерухомості отримують все більше звернень на кожне оголошення.
Як змінилися попит і пропозиція житла?
Протягом останніх кількох років кількість житла, доступного для тривалої оренди, продовжувала зменшуватися. Частка такого житлового фонду скоротилася до 0,69% від загального житлового фонду країни. Для порівняння, у 2019 – 2021 роках цей показник становив приблизно 1%.
На цьому тлі попит зростав значно швидше. Якщо у січні 2019 року в середньому на одне оголошення припадало близько 6 потенційних орендарів, то на кінець 2025 року цей показник уже сягнув 34. Тобто за шість років кількість потенційних орендарів, які конкурують за одну квартиру, зросла майже у 6 разів.
Найбільший тиск спостерігається у великих містах. У Барселоні на кінець минулого року на одне оголошення припадало 68 потенційних орендарів. Для порівняння, у травні 2023 року, коли набув чинності Закон про житло, цей показник становив 29.
Схожа ситуація склалася і в Мадриді. Якщо на початку 2019 року на одне оголошення припадало 10 орендарів, то на кінець 2025 року їхня кількість зросла до 49. У лютому 2022 року показник становив 17 орендарів на одне житло, а у травні 2023 року – вже 25.
У Валенсії на кінець минулого року фіксували 32 відгуки на одне оголошення. У 2019 році їх було лише 6. У Малазі на кінець 2025 року на одне оголошення припадало 16 орендарів, хоча після завершення пандемії коронавірусу цей показник становив лише 4 відгуки.
Що змінилося на ринку після Закону про житло?
За три роки після набуття чинності Законом про житло середні орендні ставки в Іспанії зросли на 30,7%. Слід зауважити, що закон ухвалювали саме для того, щоб стримати зростання цін і полегшити доступ до житла.
За даними Барометра Центру соціологічних досліджень (CIS), житло стало однією з найгостріших проблем для жителів країни. У травні середня ціна оренди в Іспанії досягла 15,1 євро за квадратний метр на місяць. Це на 4% більше, ніж роком раніше, і найвищий показник за всю історію спостережень idealista.
У яких містах Іспанії оренда квартир стала найдорожчою?
Найдорожчим містом для оренди залишається Барселона. Там середня ціна вже досягла 23,9 євро за квадратний метр. У Мадриді оренда коштує 21,2 євро, а у Сан-Себастьяні – 18,1 євро за квадрат.
Водночас найшвидше оренда дорожчала у менших містах. За рік ціни найбільше зросли у Сеговії – на 16,1%, Сьюдад-Реалі – на 14,7% та Авілі – на 13,6%. Аналітики пояснюють це тим, що орендарі дедалі частіше переїжджають із дорогих мегаполісів у менші міста.