Побудова газопроводів із Західної Африки / Ілюстративний колаж 24 Каналу
Конфлікти в Україні та на Близькому Сході спричинили коливання на світових енергетичних ринках та посилили занепокоєння щодо стабільності поставок газу. У зв’язку з цим країни все частіше шукають альтернативні джерела енергії та повертаються до ідей, які ще кілька років тому вважалися нереалістичними.
Хто тепер може постачати газ Європі
Йдеться про створення газогонів із Західної Африки до Середземномор’я, над якими наразі працюють у двох напрямках. Деталі цього питання розкрило видання Bloomberg у вівторок, 9 червня.
Минулого тижня Алжир повідомив про початок будівництва своєї ділянки проєкту, який обговорюється вже багато років. У перспективі Транссахарський газопровід, довжиною понад 4 тисячі кілометрів, має з’єднати Алжир із Нігерією через територію Нігеру.
У 2022 році оціночна вартість реалізації цього задуму становила 13 мільярдів доларів, хоча зараз фахівці припускають, що фактична сума буде значно вищою.
Водночас сусіднє Марокко просуває власний проєкт газотранспортної системи вартістю приблизно 25 мільярдів доларів. Марокканський трубопровід пролягатиме вздовж узбережжя Атлантичного океану та з’єднає газові родовища Нігерії, Сенегалу та Мавританії.
Існують підстави для скептичного ставлення. Нестача фінансування, тривалі терміни будівництва та значні ризики безпеки в прикордонних районах Сахари – все це може перешкодити реалізації проєктів,
– зазначають журналісти.
Варто зазначити, що обидва африканські газопроводи мають не лише економічне, але й геополітичне значення. Десятиліттями триває суперництво між країнами за домінування в регіоні, а однією з головних причин розбіжностей залишається Західна Сахара. Марокко вважає цю територію своєю, тоді як Алжир підтримує рух за її незалежність.
- Успішне втілення марокканського маршруту могло б сприяти зміцненню економіки країни та поглибити її зв’язки з континентом.
- Натомість Алжир, як член ОПЕК, прагне зміцнити свої позиції як одного з ключових постачальників газу до Європи.
Отже, Європа активно працює над диверсифікацією поставок енергоресурсів, і цей курс підтримує навіть Угорщина, особливо після приходу до влади нового прем’єр-міністра Петера Мадяра.
Однак, на його думку, якщо війна в Україні завершиться, слід розглянути часткове відновлення поставок російського палива та навіть скасування санкцій проти країни-агресора. “Ніхто не зацікавлений у продовженні нової економічної та політичної холодної війни у разі досягнення миру в майбутньому”, – заявив політик.